Основним органом внутрішньої секреції, що відіграє важливу роль в обміні йоду і кальцію, є щитовидна залоза. Раком щитовидної залози називають злоякісну пухлину, формування якої відбувається від безконтрольного росту клітин епітелію даного органу.
Рак, як правило, розвивається на тлі хронічних захворювань щитовидної залози і поширений в тих регіонах, які розташовані у гірській місцевості і віддалені від моря.
Пухлина щитовидної залози розвивається повільно, і на початкових стадіях не викликає яких-небудь симптомів. Хворобливе набрякання лімфовузлів, що супроводжується охриплістю голосу, болем у горлі і утрудненим диханням, вважається основною ознакою підступного захворювання. Завдяки сучасній резонансній та комп'ютерній томографії, можна виявити хворобу на ранніх стадіях виникнення. Тому будь-яке порушення, пов'язане зі щитовидною залозою, прийнято обстежувати в онкологічному центрі. В залежності від результатів, отриманих в процесі діагностики, складається індивідуальний план лікування пацієнта.
Серед кількох видів раку щитовидної залози, найбільше поширення має повільно зростаюча пухлина під назвою папілярний рак. Таке новоутворення розвивається в одній частці щитовидної залози і, незважаючи на можливе ураження лімфатичних вузлів в області шиї, успішно піддається лікуванню. Менш поширене новоутворення під назвою фолікулярна карцинома практично ніколи не вражає лімфатичні вузли, але небезпечна метастазами.
Медуллярна пухлина — найбільш рідкісний вид раку щитовидної залози, що важко піддається лікуванню і відрізняється швидким зростанням. Зважаючи на те, що дане захворювання передається по спадку і викликається дефективним геном, діагностика рекомендована всім членам сім'ю хворого пацієнта.
Раннє діагностування раку щитовидної залози та своєчасне хірургічне втручання, як правило, призводить до повного одужання пацієнта.
Стадія розвитку захворювання, а також вид і розмір злоякісної пухлини визначають вид оперативного втручання – часткове або повне видалення щитовидної залози, тобто струмектомія (тиреоїдектомія). При поширеності раку, струмектомія має на увазі і видалення лімфатичних вузлів, які знаходяться поруч. Гормональна терапія, що призначається після видалення щитовидної залози не тільки усуває поширення і ділення ракових клітин, але і відновлює відсутню кількість гормонів, що виробляються здоровим організмом.
Лікування радіоактивним йодом спрямоване на знищення злоякісних клітин, що поширилися по організму хворої людини, і призначається в післяопераційний період. Завдяки внутрішньовенному введенню або прийому капсул, що містять радіоактивний йод, вдається зупинити розмноження ракових клітин. Після проходження терапії пацієнту, який отримав високу дозу радіації, необхідно знаходиться в ізольованих приміщеннях протягом одного тижня. Ця міра перестороги необхідна, тому що дозволить уникнути випадків заподіяння шкоди оточуючим.
На пізніх стадіях поширення раку щитовидної залози, а також при неефективності лікування радіоактивним йодом, використовується така терапія, як радіоактивне опромінення. Кількість сеансів опромінення призначається індивідуально і залежить від ступеня ураження органу раковою пухлиною.
