Назвіть мязеві шари  і їх розміщення в стінці шлуночків.
1. Міокард шлуночків складається з. трьох шарів: а/зовнішній І внутрішній мають спіралевидну форму І є спільним для обох шлуночків; б/ середній складається з циркуляторно розташованих м'язових волокон І є Ізольований у правому і лівому шлуночках.
Яка роль нексусів між окремими кардіоміоцитами.
2.  Між окремими кардіоміоцитами Існують численні міжмембранні контакти - нексуси /вставні диски/, які забезпечують електричні взаємодіїміж клітинами, утворюючи функціональний синцитій міокарда.
Яке значення функціонального синцитію міокарду?
3. Функціональний синцитій міокарда - це така структура, яка забезпечує скорочення, кардіоміоцитів-з порівняно великою швидкістю 1 розвиваєдосить могутні зусилля для викидання крові.

Яка особливість саркоплазматичного ретикулуму скоротливих кардіоміоцитах
4. У карДІомІоцитах саркоплазматичного ретикулуму /депо Са  / менше, ніж у скелетних м'язах.
Назвіть фізіологічні особливості скортливого міокаорду
5. Серце має такі властивості: збудливість, провідність, здатність до   скорочення, рефрактерність.
Дайте визначення автоматії серця
6. Автоматія серця - це здатність до спонтанної генерації потенціалу дії'    у провідній системі.
Розкрийте механізм повільної діастолічної поляризації
7. Повільна діастолічна деполяризація виникає спонтанно. Механізм IIрозвитку пов'язаний Із входом у атипові клітини натрію І. Са" черезСа - канали після реполяризації мембрани.
Які функції виконує провідникова ситстема крові?
.8. Провідникова система серця виконує такі функції: а/генерація збудження б/ проведення збудження до кардіоміоцитів.
Які особливості структури првідникової системи серця?
9. Особливості структури провідникової системи серця: а/у структурі більше саркоплазми 1 мало міофібрил; б/ слабовиражена Т-система саркоплазматичного ретикулуму.
Розкрийте суть поняття градієнт автоматизму.
10. Окремі структури провідникової системи серця мають різний рівень пейсмекерної активності, що зв'яний з спонтанною проникністю мембрани щодо натрію у клітини: синусного вузла найвища, передседно-шлуночковогоу 1,5-2 рази нижча, волокнах передсердно-шлуночкового пучка ше нижча.
Назвіть водій ритму першого порядку і з якою частотою генерується в ньому імпульси збудження?
11. Синусний вузол має найвищий пейсмекерний ритм, він домінує над Іншими структурами провідникової системи. Його називають водієм ритму першого порядку. У серці людини синусно-передсердний вузол генерує збудженняз частотою близька 70 за  1 хвилину.
Назвіть водій ритму другого порядку порядку і з якою частотою генерується в ньому імпульси збудження?
12. Якщо в передсердно-шлуночковому вузлі починає генеруватися власний потенціал дії але з меншою-частотою, то цей вузол називають водієм ритму другого порядку. У серці людини цей вузол генерує збудження з частотою 40-50 за І хвилину;
Назвіть водій ритму третого порядку порядку і з якою частотою генерується в ньому імпульси збудження?
ІЗ. Водієм ритму третього порядку володіє пучок ГІса І генерує збудження часготою 20  за І хвилину.
Намалюйте схему провідникової ситсеми передсердь і шлуночків серця.
14. Синусо-передсврдний вузол, пучки Бахмана.Венкенбаха І Тореля, пересердно-шлуночковий вузол, пучок ГІса, права І ліва ножки пучка Гіса,/передня І задня гілки лівої ніжки пучка ГІса/. волокна Пуркін”є.
Волокнами яких пучків збудження проводиться від синусного вузла до атріовентрикулярного?
І5. В серці збудження спочатку виникає у синусному вузлі І волокнами пучків Бахмана» Венкенбаха та Тореля проводиться до атріовентрикулярного вузла..
Яке функціональне значення затримки проведення збудження  в атріовентрикулярному вузлі?
16. Затримка проведення збудження в атріовентрикулярнону вузлі має суттєве значення в забезпеченні синхронного скорочення передсердь шлуночків.
Дайте визначення поняття провідності серця.
17. Провідність серця - це властивість серця проводити збудження, яке виникло в синусному вузлі, передсердями І шлуночками
Яким клітинам серця властива ця провідність?
18. Функцією провідності володіють як волокна провідникової системи сер-ця так І скоротливий міокард.
Дайте визначення поняття збдудливість серця
19. Збудливість - це здатність серця збуджуватися під впливом Імпульсів, відповідати на' порогові подразнення генерацією потенціалу дії.
Назвіть величину ПС /
потенціал спокою
/ у скоротливих кардіоміоцитах.
20.. Рівень потенціалу опокою у скоротливих кардіоміоцитах становить- 80 –90 мІлІвольт.
У чому полягає суть “все або нічого” ?
21. Серцевий м"яз доводиться як функціональний синцитій; збудження, що, виникло в якому-небудь відділі, поширюється на Інші клітини. Завдя-ки цій особливості серце підкоряється закону "все або нічого",тобто на подразнення воно відповідає збудженням усіх волокон або не реагує зовсім.
Намалюй схему потенціалу дії клітини скоротлиового міокарда і познач, дебіл, його фази.
22. У скоротливих кардіоміоцитах виділяють п'ять фаз розвитку потенціалу дії: 0 - швидке, деполяризація, І - швидка рання редоляризація,2 - плато /повільна реполяризація/, 3 - швидка кінцева реполяриза-ція, 4 - фаза спокою.
Чим обумовлена фаза швидкої дуполяризації потенціалу дії?
23. Фаза швидкої деполяризації зумовлена короткочасним підвищенням проникності мембран для натрію.
Чим обумовлена фаза початкової деполяризації потенціалу дії?
24. Фаза початкової швидкої реполяризації зумовлена збільшенням проникнення хлору в клітину І зменшенням проникності мембрани для натрію
Чим зумрвлена фаза плато потенціалу дії кардіоміоциту ?
25. Фаза плато зумовлена повільним входом потоку Са і натрію в середину клітини І виходом  К з клітини.
Чим зумрвлена фаза швидкої кінцевої реполяризації потенціалу дії?
26. Фаза шведкої кінцевої реполяризацП зумовлена різким зменшанням проникності мембрани для натрію І кальцію в середину клітини, значне зростання проникності II для калію назовні.
Які виділяють періоди рефрактерності в міокарді?
27. Виділяють періоди абсолютної І відносної рефрактерності.
Дайте визначення періоду абсолютної рефрактерності.
28. Період абсолютної рефрактерності - характеризується відсутністю відповіді на дію будь-якої сили подразника.
Дайте визначення періоду відносної рефрактерності
29 .Період відносної рефрактерності - дія сильнішого, ніж звичайно, подразника може спричинити появу позачергового потенціалу дії.
Яке значення має для міокарду тривалість періоду рефрактерності?
30. Тривалість періодів рефрактерності залежить від тривалості потенціалу дії.
Дайте визначення поняття скоротливість серця…
32. Для міокарда довготривалість періоду рефрактерності має особливе значення: а/ запобігає виникненню надто частих повторних збуджень І не призводить до тетанусу, а подібна відповідь з боку міокарда зробила б неможливою нагнітальну функцію серця; б/ під час рефрактерності шлуночки встигають розслабитися І наповнитися кров"ю.
Яка основна функція серця забезпечується в результаті скорочення?
33. Скоротдявість - це здатність серцевого м"яаа скорочуватися у відповідь на збудження.
Яка основна функція серця забезпечується в результаті скорочення?
34. В результаті послідовного скорочення відповідних відділів серця забезпечується основна - насосна - функція серця.
Намалюйте схему співвідношення фаз потенціалу дії, скорочення та збудження міокарду, познач їх, козел…
35 Співвідношення ПД, скорочення та фаз рефрактерності міокарда:
І-швидка деполяризація, 2-швидка  початкова реполяризація, 3-плато, 4-швидка кінцева реполяризація, 5-абсолютна рефрактерність, 6-відносна рефрактерніоть, 7-фаза екзаль-тації.
Дайте визначення поняття електрокардіограми
36. Електрокардіограма - це графічне зображення,різниці потенціалів, які виникають на. поверхні тіла при поширенні хвилі збудження в серці.
Охарактеризуйте стандарнтні відведення /за Ейнтховеном
37. Стандартні відведення /за Ейнтховеном/ від кінцівок реєструються при слідуючому попарному відведенні електродів: І відведення - права рука /-/ і ліва рука /+/; ІІ відведення - права рука /-/ і ліва нога /+/;    ІІІ  відведення - ліва нога /+/ І ліва рука /-/.
Охарактеризуйте посилені однополюсні відведення від кінцівок (за Гольдбергером)
37. Посилені однополюсні відведення від кінцівок /за Гольдбергером/ реєструють різницю потенціалів міх однією а кінцівок, на якій встановлений активний позитивний електрод даного відведення /права рука,ліва рука, ліва нога/ І середнім потенціалом від двох Інших. Посилені однополюсні відведення від кінцівок позначаються слідуючим чином: аVR - від правої руки» аVL - від лівої руки, аVF - від лі-вої ноги.
Назвіть місця накледення електродів у першому, другому, третому грудних відведеннях.
З8 Грудні однополюсні відведення /ВІльсона/ реєструють різницю потенціалів між активним позитивним електродом, розміщеним в певних точках на поверхні грудної клітки І в1д"емним електродом ВІльсона/об"еднаний від кінцівок/: Vі - активний електрод розміщений в ІV- міжребїр"i по правому краї грудини; .V2 - ІУ м1жреб1р"я по лівому краю грудини;Vз - посередині між V2 І V4 , приблизно на рівні ІV ребра.
Назвіть місця накледення електродів у четвертому, пятому та шостому грудних відведеннях.
39. Грудні однополюсні відведення /ВІльсона/:
V4 " V м1Жреб1р"я по лівій середньо-клЮЧичнїй лінії;
V5 - на тому ж горизонтальному рівні, що V4,по лівій передній аксилярній лінії}
V6, - по лівій середній аксилярній лінії на горизонтальному рівні V4 i V5
Що відображає зубець Р на ЕКГ.
40. Зубець Р відображає процес деполяризації правого І лівого передсердь.
Назвіть тривалість  іаплітуду зубця Р в другому стандартному відведенні
41Тривалість зубця Р не перевищує 0,11 с., амплітуда - 1,5-2,5 мм.
В яких стандартних відведеннях у нормі зубець Р завжди позитивний?
42. В стандартних відведеннях І, ІІ в нормі зубець Р завжди позитивний.
В яких стандартних відведеннях у нормі зубець Р може бути негативним?
43, В стандартному відведенні ІІІ в нормі зубець Р може бути негативним.
В якому підсиленому у нормі зубець Р завжди буде негативним?
44. В підсиленому відведенні аVR зубець Р завжди негативний.
В яких підсилених відведеннях зубаець Р може бути негативний????????
45. В підсиленому відведенні аVL в нормі зубець Р 'Інколи може бутинегативним.
В якому грудному відведенні у нормі зубець Р негативний?
46. В грудному відведенні V1 у нормі зубець Р може бути негативним.
Чому на ЕКГ не відображена реполяризація передсердь?
47.  Зубець Тр, який відображає реполяризацію передсердь, зливаєтьсяз послідуючим комплексом QRS   І практично його не видно.
Що відображає на ЕКГ інтервал PQ(R)?
48. Інтевал РQ/R/ - час передсердyj- шлуночкової провідності /час поширення збудження по передсердях, АВ –вузлу, пучку ГІса І його розгалуження/.
Вкажі ть початок і кінець інтервалу РQ, його тривалість
49 Інтервал PQ/R/ вимірюється від початку Р до початку першого зубця шлуночкового комплексу. Нормальна тривалість Інтервалу від 0,12 -0.20 секунди І /залежить від ЧСС/.
Що відображають зубці шлуночкового комплексу?
50 Зубці QRST складають шлуночковий комплекс І відображають деполяризацію І реполяризацію.
Чим зумовлено виникнення зубця Q ?
51. Зубець Q зумовлений початком деполяризації міжшлуночкової перегородкі
Що відображає на кардіограмі зубець R
52. Зубець R. вїдображае поширення збудження по міокарду правого І лівого шлуночків..
Що відображає на ЕКГ зубець S.
53. Зубецв S відображає процес поширення збудження в базальних відділах міжшлуночкової перегородки, правого І лівого шлуночків.
Чому дорівнює амплітуда зубця Q в другому стандартному відведенні в нормі.
54. Ампілітуда зубця Q в II відведенні в нормі менше 25% зубця R
Чому дорівнює амплітуда зубця R в другому стандартному відведенні в нормі.
55. Амплітуда зубця R в II відведенні в нормі дорівнює 2,0 - 17,0 мм.
Що відображає зубець Т.
56. Зубець Т відображає процес швидкої кінцевої реполяризаці І міокарду шлуночків.
Що відображає на ЕКГ сегментRS-T.
57. Сегмент RS-T - відрізок від кінця комплексу QRS/ кінця зубця R чи S/    до початку зубця Т. Він відповідає періоду повнсго охопленая збуджень.обох шлуночків, коли різниця потенціалів між різними ділянками серцевого м”яза відсутня або дуже мала.
Де розміщений сегментRS-T в нормі на ЕКГ у відведеннях на кінцівках
58. Сегмент RSТ у здорової людини в нормі в відведеннях від кінцівок розміщений на ізолінії (±0,5 мм).
В якому відведенні зубець Т у нормі завжди негативний?
59.  В відведенні aVR зубець Т в нормі завжди негативний.
Який напрямок поширення хвилі деполяризації в стінці міокарда шлуночків.
60/. Хвиля деполяризації в стінці міокарду шлуночків поширюється від ендокарду до епікарду.
Що на ЕКГ називають електричною систолою шлуночків.
61. Інтервал R-Т вимірюється від початку комплексу QRS /зубця Q  або R / до кінця зубця Т. Інтервал Q-T / QRST/називають електричною систолою шлуночків.
Від чого залежить тривалість інтервалуQ-T.
62. Тривалість Інтервалу Q-T в першу чергу залежить від числа серцевих скрочень; чим більша частота ритму тим коротший Інтервал.
Намалюйте схему ЕКГ з основними компонентами для аналізу.
63. Схема ЕКГ з основними компонентами для аналізу:
Поясніть за яких умов на ЕКГ виникає зубецьUв нормі.
64.  На ЕКГ зубець "U" .виникає при брадикардії.
Назвіть можливі положення електричної осі серця в нормі і їх параметри.
65.Положення електричноі осі серця в нормі: горизонтальне, кут альфа-         0-29";проміжне, кут альфа – 30-69; вертикальне, кут альфа –70-90"
Що буде реєструватися на ЕКГ, коли вектор диполя розміщенний перпендикулярно до осі відведення.
66. На електрографі реєструється Ізолінія.
Що буде реєструватися на ЕКГ, коли вектор диполя направленний в бік негативного електрода відведення.
67. На електрограмі реєтрусться негативний зубець.
Що буде реєструватися на ЕКГ, коли вектор диполя направленний в бік позитивного електрода відведення.
68.  На електрограмі реєструється позитивний зубець.
Дайте визначення поняття «електрична вісь серця».
69. Направлення електрорушійної сили серця в даний проміжок часу називається моментною електричною віссю серця.
Який ритм вважається правильним.
70. Ритм регулярним або правильний вважається тоді, коли тривалістьІнтервалів R-R однакова І розкид одержаних величин не перевищує_10%-в1д середньої тривалості R-R,.
Назвіть ЕКГ ознаки синусового ритму.
71. Ритм синусовий: а/наявність в другому стандартному відведенні позитивних зубців Р , які передують кохноцу комплексу QRS б/постійної однакової форми всіх зубців Р в одному І тому ж відведенні.
Назвіть методи визначення положення електричної осі серця.
72. Методи визначення положення електричко! осі серця: графічний І візуальний.
Алгебраїчна сума зубців комплексаQRSмає максимальне значення в другому стандартному відведенні /RII>RI>RIII
/. Визначіть положення електричної осі серця, кут альфа.
73. Нормальне /проміжне/ положення електричної осі серця, кут альфа- 60 градусів.
Дайте визначення синусової тахікардії. Коли вона може зустрічатися в нормі.
74. Синусовою тахикардіею називають збільшення ЧСС /більше 90 уд. В І хв./ при збереженні правильного синусового ритму. У здоровихлюдей вона виникає при фізичних навантаженнях І емоційному напруженні.
Дайте визначення синусової брадікардії. У кого найчастіше серед здорових людей може спостерігатися синусова брадікардія.
75. Синусовою брадикардією називають зменшення ЧСС /менше 60 уд.в Іхв.при збереженні правильного синусового ритму. У здорових людей синусова брадикардія особливо часто зустрічається у спортсменів.
Яке призначення клапанів серця.
76. Клапани серця призначені для того, щоб кров рухалась завжди в одному напрямку.
Роль атріовентрикулярних клапанів
77. Атріо-вентрикулярні клапани /в лівому відділі двостулковий, а в правому - тристулковий/ під час систоли шлуночків заважають зворотньому закиданню крові в передсердя.
Роль півмісяцевих клапанів аорти і легеневого стовбура
78. Аортальний І легеневий клапани запобігають поверненню крові з цих судин у шлуночки при діастолі.
Яким чином відкриваються і закриваються клапани серця
79.  Відкриваються   закриваються клапани пасивно током крові.
Яку функцію виконують передсердя.
80. . Передсердя виконують функцію тимчасового депо крові І цю функцію виконують так звані вушка передсердь. Окрім цього, доставляючи під час систоли різну кількість крові в шлуночки, передсердя беруть участь в регулюванні викіду крові з серця в судини.

Що називається серцевим циклом.
82. Зміна станів скорочення /систоли/ І розслаблення /діастола/ відділів серця, яка повторюється циклічно, називається серцевим циклом.
Назвіть періоди і фази систоли лівого шлуночка
83. Систола шлуночка: І період напруження, а/фаза асинхронного скорочення, б/ фаза Ізоволомічного скорочення, ІІ лротосфігмічний Інтервал, ІІІ період вигнання; а/ фаза швидкого вигнання, б/фаза повільного вигнання.
Назвіть періоди і фази діастоли шлуночка
84Діастола шлуночка: І період розслаблення; а/протодіастола, б/фаза            ізоволімічного розслаблення; ІІ період наповнення, а/Фаза швидкого         наповнення, б/ фаза повільного наповнення, в/фаза активного напов-                   нення; ІІІ інтерсистолічний Інтервал.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в лівому передсерді в систолу
85.  Тиск 12 мм рт.ст. у лівому передсерді в систолу.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в лівому передсерді в систолу
86.  Тиск 120 мм рт.ст, в лівому шлуночку І аорті в систолу.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в правому передсерді в систолу.
87. Тиск 5 мм рт.ст.у правому передсерді в систолу.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в правому передсерді і правому шлуночку в діастолу.
88.Тиск 0 мм рт.ст.у правому передсерді І шлуночку в діастолу.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в правому шлуночку і легеневій артерії в систолу.
89.Тиск 25 мм рт.ст. у правому шлуночку і  легеневій артерії в систолу.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в лівому передсерді і в лівому шлуночку в діастолу.
90.Тиск 5 .мм рт.ст. у лівому передсерді І лівому шлуночку в діастолу.
Назвіть тиск / мм. рт. ст./ в аорті в діастолу.
91.Тиск 80 мм рт.ст- у аорті в діастолу.
В яких межах знаходиться величина кінцево-систолічного об’єму /мл/ в дорослих.
92 КІнцево-систолІчний об"ем - 38-50 мл.
Дайте визначення поняття кінцево-систолічний об’єм.
93.     Кількість крові, що залишається у шлуночках після систоли.
В яких межах знаходиться величина систолічного об’єму у дорослих чоловіків в спокої.
95.                    Систолічний об”єм - 70-90 мл.
Дайте визначення поняття систолічний об’єм.
94.                  Кількість крові, що викидаєтьоя шлуночками при кожному схороченні, називається систолічним або ударним об"ємом.
Дайте визначення поняття кінцево-діастолічна ємкість.
96.     Кількість крові, що мЇститься у шлуночку перед систолою називається         кІнцево-діастолічною ємністю.
В яких межах знаходиться величина кінцево-діастолічної ємкості в нормі в стані спокою.
97. В нормі у дорослого кінцево-діастолічна ємність – ІО8-І40 мл.
Дайте визначення поняття хвилинний об’єм кровотоку(ХОК).
98.                 Хвилинний об"єм кровотоку /ХОК/ - це така кількість крові, яка                   перекачується правим І лівим  відділами серця за І хвилину у серце             во-судинній системі.
Чому дорівнює ХОК у дорослих чоловіків в спокої.
99. ХОК дорівнює у дорослого 3,5-6,5 л.
Щор називають тонами серця і скільки їх розрізняють.
100. Робота серця супроводжується звуковими явищами, які називаються тонами серця. Розрізняють чотири тони серця.
Назвіть складові компоненти першого тону.
101. Складовими компонентам;- І тону є звуки, які виникають внаслідок: а/ закриття і коливань передсердно-шлуночкових клапанів; б/ напруги сухожильних ниток; в/ напруги м”язів шлуночків; г/ напруги і коливань стінок великих судин на початку вигнання до них крові.
Чим зумовлений другий тон.
102. Другий тон обумовлюється закриттям І напругою півмісяцевих клапанів аорти І легеневої артерії на початку діастоліі.
Чим зумовлене виникнення третього тону.
І03. Третій тон виникає внаслідок вібрації стінок шлуночків у фазу швидкого заповнення їх кров"ю.
Коли виникає четвертий тон.
104. Четвертий тон збігається з систолою передсердь І пов"язаний із коливаннями стінок шлуночків, що виникають внаслідок вигнання до них крові.
Дайте визначення поняття фонокардіографія.
105. Фонокардіографія /ФКГ/ - це                метод графічної реєстрації     тонів серця.
Зазначте точки вислуховування першогоі другого тонів серця.
108. Тони серця добре чути над проекціею клапанів: 1-й тон - над атріовентрикулярними; ІІ-й тон - над пІвмІсяцевими.Звук краще проводитьва з током крові» І тому окремо клапани краще вислуховувати за ходом відповідної судини /аорти чи легеневої артерії/.
Що таке верхівковий поштовх і де він локалізований.
109. Випинання грудної стінки, яке з"являеться протягом короткого часу в лівому п"ятому міжребер”ї  по середньо-ключичній лінії внаслідок переміщення верхівки серця в бік передньої стінки грудної клітки при зміні форми І о6"ему серця в момент систоли.
Що лежить в  основі механізму закону Франка-Старлінга.
111. Закон Франка-СтарлІнга - завдяки властивостям скоротливих міофіламентів міокард може змінювати силу скорочення залежно від ступеня наповнення порожнин серця. При постійній ЧСС сила серцевих скорочень збільшуеться з ростом венозного припливу крові.
Що лежить в  основі механізму закону Франка-Старлінга.
112. В основі механізму Франка-СтарлІнга лежить початкове розтащування актинових І міозинових філаментів у саркомірі.Ковзання ниток одна відносно Іншої здійснюється при взаємному 'перекритті завдяки утворюваним поперечним місткам. Якщо ці нитки розтягнуті, то кількість можливих  "кроків" зросте, а отже збільшиться й сила наступного скорочення.
Як зміниться сила скорочення м’язових волокон серця при їх надмірному розтягненні.
113. Надмірне розтягування м”язових волокон спричинить зменшення сили скорочення.
Вкажіть величину кінцево-діастолічного об’єму, вище якої спостерігається  зменшення сили скорочення серця.
114. Негативний Інотропний ефект спостерігається при збільшенні кінцедіастолічного об"ему вище від 180 мл.
У чому полягає суть ефекту Анрепа.
115. Підвищення тиску в аорті призводить до різкого збільшення коронаного кровотоку, при якому механічно розтягуються кардіоміоцити 1 згідно з механізмом Франка Старлінга, до їх посиленого скорочення, підвищення ударного об”єму крові. Це явище носить назву ефекту Анрепа.
Що таке хроноінотропія.
ІІ6. Хроноінотропія - це залежність сили скорочення серця від частоти його діяльності /драбина Боудіча/ е фундаментальною властивістю міокарда. Серце людини у відповідь на підвищення ритму реагуєз більшенням~сили скорочення І навпаки.
В чому полягає суть механізму феномену Боудічі.
117. Механізм феномену БоудІчІ пов"язаний з накопиченням чи падінням в міоплазмі концентрації кальцію, а також збільшенням чи зменшенням кількості поперечних містків, що зумовлює позитивні або негативні ефекти серця.
Як зміниться ХОК при фізичному навантаженні.
118. При фізичному навантаженні ХОК може бути збільшеним до 13-15 л/хв
Які гормони утворюються в передсердях.
119. У серці, особливо в його передсердях, утворюються гормони: передсердний натрійуретичний та ренін-ангіотензинові сполуки.
Як зміниться збудливість при зниженні вмісту Са 2+ у крові.
120. При зниженні вмісту кальцію у крові збудливість зменшується.
Як зміниться скоротливість серця при зниженні вмісту Са 2+ у крові.
121. При знииенні кальцію у крові скоротливість серця зменшується.
Як зміниться збудливість серця при збільшенні вмісту Са 2+  у крові.
І22. При збільшенні вмісту кальцію у крові збудливість серця підвищується.
Як зміниться скоротливість серця при збільшенні вмісту Са 2+ у крові.
123. При збільшенні вмісту кальцію у крові скоротливість серця підвищується.
Як зміниться пейсмекерна активність при зменшенні концентрації К+ у крові (менше ніж 4 ммоль/л).
124. При зменшенні концентрації калію /менше 4 ммоль/л/ у крові пейсмекерна активність зростає.
Як зміниться частота серцевих скорочень при зменшенні концентрації К+ у крові (менше ніж 4 ммоль/л).
125.  При зменшенні концентрації калію /менше 4 ммоль/л/ у крові частота серцевих скорочень зростає.
Як зміниться пейсмекерна активність при збільшенні концентрації К+ у крові.
126. При збільшенні концентрації калію у крові пейсмекерна активність зменшується.
Як зміниться частота серцевих скорочень при збільшенні концентрації К+ у крові.
127. При збільшенні концентрації калію у крові ЧСС зменшується.
До чого може призвести дворазове підвищення вмісту К+ у крові, коли використовується цей ефект.
128. Дворазове підвищення калію у крові може призвести до зупинки серця І цей ефект використовують у клінічній практиці для зупинки серця під час проведеная хірургічних операцій на ньому.
Поясніть механізм можливої зупинки серця при дворазовому підвищенні вмісту К+ у крові.
129. Механізм цих змін пов"язаний Із зменшенням співвідношення між зовнішнім І внутрішньоклітинним вмістом калію, підвищенням проникності мембрани до калію, зниженням потенціалу спокою.
Як впливає на скоротливість серця підвищення рівня натрію у крові.
130.  Зниження вмісту натрію у крові призводить до порушення градієнтного трансмембранного транспорту натрію, кальцію, І поєднання збудливості Із скоротливістю, може призвести до зупинки серця.
Як змінюється діяльність серця під впливом адреналіну.
131. Незначне підвищення рівня натрію завдяки натрій-кальцій-обміннику призведе до збільшення скоротливості міокарда.
Як змінюється діяльність серця під впливом глюкагону.
132. Адреналін стимулюе діяльність серця.
Як змінюється діяльність серця під впливом інсуліну.
133. -Глюкагон стимулює функцію серця.
Розкрийте клітинний механізм дії норадреналіну на серце.
ІЗ4. Інсулін посилює діяльність серця.
Розкрийте клітинний механізм дії ацетилхоліну на серце.
135.  Механізм дії норадреналіну пов"язаний Із                       відповідними рецепторами; бета-адренорецепторами. Внаслідок їх взаємодії збільщуеться концентрація аденілатциклази. цАМФ, активізуються кальцієві канали І накопичуеться внутрішньоклітинний кальцій, що зумовлює підвищення діяльності серця.
Як зміниться діяльність міокарда при збільшенні в серці концентрацій креатинфосфату, вільних жирних кислот, молочної кислоти.
136. Механізм дії ацетилхоліну пов"язаний Із відповідними рецепторами,внаслідок цього стимуляція утворення цАМФ Інактивуе кальцієві канали, впливає на калій-проникність І тим самим .зумовлює гіперполяризацію, що обумовлює негативний вплив на функції серця.
Якими регуляторними механізмами забезпечується регуляція діяльності серця.
ІЗ7. Збільшення в серці концентрацій креатинфосфату, вільних жирних кислот, молочної кислоти як джерела енергії супроводжується підвищенням діяльності міокарда.
Як зміниться скорочення лівого шлуночка при збільшенні припливу крові до правого передсердя. В чому суть цього рефлексу і коли спостерігається така відповідь.
138. Регуляція діяльності серця забезпечується регуляторними механізмами: а/ міогенними; б/гуморальними; в/ нервовими.
Назвіть ефекти впливу парасимпатичних нервів на серце.
139.  При збільшенні приплву крові до правого передсердя посилюється скорочення лівого шлуночка. Адаптативний сенс цього рефлексу полягає в тому, що серце ніби заздалегідь "звільняє місце" для крові,що незабаром почне надходити в більшому об"ем1 у ліву половину, пройшовшії мале коло кровообігу. Така відповідь спостерігається лише на фоні низького вихідного наповнення серця та відносно невеликого тиску в отворі аорти І коронарних судин.
Назвіть ефекти впливу симпатичної нервової системи на серце.
140. Імпульси парасимпатичних нервів чинять негативні батмотропний, хронотропний, дромотропний І Інотропний ефекти.
Тонус якого відділу вегетативної нервової системи переважає у роботі серця дорослих.
141. Симпатична нервова система чинить на серце позитивні батмотропний, хронотропний, дромотропний І Інотропнии ефекти.
Як змінюється діяльність серця при збудженні дорзолатерального центру довгастого мозку.
142, У роботі серця переважає тонус парасимпатичної нервової системи.
Як змінюється діяльність серця при збудженні вентромедіального центру довгастого мозку
І43. Збудження дорсолатерального центру через симпатичні нерви супроводжується посиленням діяльності серця.
Опишіть рефлекторну дугу рефлексу Ціона-Людвіга.
144. Ефект збудження вентромедіального центру зумовлює реципрокне гальмування нейронів дорсолатерального центру І прямим впливом блукаючого нерва на серце.
Опишіть рефлекторну дугу рефлексу Герінга, його фізіологічне значення.
145. При збільшенні о6"ему крові в дузі аорти, вона розтягується І це призводить до збудження механорецепторів, Імпульсація від яких надходить депресорним нервом у ядра, що зумовлює підвищення їх  тонусу. Інформація Із них передається блукаючим нервом до серця,             знижуючиючи його функцію.
Опишіть рефлекторну дугу рефлексу Гольца.
146.                При підвищенні тиску в синокаротидній зоні. Інформація від механорецепторів надходить у центр нервом Герінга. Із нього Інформація                       передається блукаючим нервом до серця, знижуючи його діяльність.
Опишіть рефлекторну дугу рефлексу Даніні-Ашнера.
147. При нанесенні удару по животі призводить до збудження черевного            нерва кишок,  інформація по якому передається в центр блукаючого            нерва, а від нього до серця, сповільнюючи діяльність серца.
Опишіть рефлекторну дугу рефлексу Бейнбриджа.
І48. Рефлекторнії дуга рефлексу ДанІнІ-Ашнера: очні яблука - чутливі                     гілки трійчастого нерва - ядра блукаючого нерва - серце.
Назвіть частоту серцевих скорочень в новонародженних.
149.                     При розтягненні великими порціями крові порожнистих вен у місці            їх впадіння в праве передсердя /рефлекс Бейнбріджа/ послаблюється           тонус ядер блукаючого нерва, завдяки чому підвищується активність     симпатичної нервової системи, яка супроводжується посиленням функції серця.
Назвіть частоту серцевих скорочень в новонародженних
151.                     ЧСС у новонародаенк-. - І20-І40 уд/хв.
Назвіть частоту серцевих скорочень у дорослих в стані спокою.
І52 .           ЧСС у дорослих в стані спокою – 60-80 уд/хв.
Назвіть фактори, які забезпечують приплив крові до серця.
І53 . Приплив крові до серця забезпечують: а/присмоктувальна дія грудної клітки, б/різниця тисків у судинах, в/клапани вен, г/скорочення скелетних 'м"язів.
Поясніть чому не можна одержати гладкоготетанусу на серцевому м”язі? Фізіологічне значення.
160. Тривалість фази абсолютної рефрактерностІ 0,27 с. Відсутність гладкого тетанусу забезпечує послідовність скорочення передсердь І шлуночків.
Дайте визначення поняття ехокардіографія
161. Ехокардіографія - метод візуалізації порожнин                І структур серця за допомогою ультразвукових хвиль.
Назвіть види ехокардіографії.
162. Одномірна, двохм1рна.
Які переваги ехокардіографії перед іншими методами.
163. Неінвазійність, нешкідлива при обстеженні, можна                 використовувати багато раз.
Чому дорівнює фракція викиду у дорослих.
І64. Фракція викиду у дорослих - 62-69%.
Назвіть місце локалізації симпатичних центрів, від яких йде інервація серця.
165. Перших п"ять сегментів грудного відділу спішного мозку.
Назвіть фази збудливості міокарда в процесі збудження.
166. Абсолютна рефрактерність, відносна рефрактерність, супернормальна фаза збудливості, субнормальна.
Розкрийте поняття “система кровообігу”.
167. Кровообіг - рух крові в кровоносній системі, яка забезпечує обмін речовин між тканинами організму І зовнішнім середовищем, під-римує постійність внутрішнього середовища.
Яке основне функціональне призначення малого кола кровообігу.
169. Мале коло кровообігу служить для забезпечення крові киснем та виділення вуглекислого газу.
Охарактеризуйте функціональні типи судин.
171. В функціональній класифікації системи кровообігу виділяють такі типи судин: амортизуючі, резистивні, обмінні, судини-шунти, емкісні.
Які судини належать до амортизуючих і в чому суть ефекту амортизації.
І72,. До аиортизуючих судин належать еластичні та великі м"язов1 артерії /аорта з її відділами, легенева артерія/. Ефект амортизації полягає у згладжуванні систолічних коливань кровотоку, що виникають періодично.
Які судини належать до резистивних, їх роль в системі кровообігу.
173. До резистивних судин в основному належать артеріоли, прекапіляри І посткапіляри. які створюють загальний периферичний опір суддн кровотоку в органах.
Які функціональні групи судин виділяють у мікроциркуляторному руслі.
І74. В мікроциркуляторному руслі можна виділити такі функціональні групи судин: артеріоли, прекапіляри, капіляри, судини-шунти, посткапіляри.
Що є основним функціональним елементом мікроциркуляції.
175. Основним функціональним елементом мікроциркуляції е справжній капіляр.
Напішить формулу визначення опору в судинах. Від чого він залежить?
177. а/від довжини судини, б/ в"язкост1 крові, в/радіуса судини.
Чому дорівнює загальний периферичний опір судин у дорослих.
178. Загальний периферичний опір судин у дорослих - 900-2500 дин.с.см -5
Назвіть види артеріального тиску.
179. Систолічний, діастолічний, пульсовий, середньодинамічний.
Який тиск називають систолічним.
180. Тиск, створюваний під час систоли, називається систолічним.
Чому дорівнює верхня межа систолічного тиску в дорослих в нормі.
181, Не вище 139 мм рт.ст.
Який тиск називають діастолічним.
182. Тиск, що рееструеться під час  діастоли, називається діастолічним.
Чому дорівнює верхня межа діастолічного тиску в дорослих в нормі
183. Не вище 89 ми рт.ст.
Які знаєте клінічні методи вимірювання артеріального тиску
184. Вимірювання АТ за методом Короткова, РІва-РоччІ.
У чому суть вимірювання артеріального тиску за методом Ріва-Роччі, який тиск можна визначити цим методом.
185. Пальпаторний метод РІва-РоччІ дозволяє визначити систолічний тиск.
У чому суть вимірювання артеріального тиску за методом Короткова, який тиск можна визначити цим методом.
186. З допомогою стетоскопа аускультативно визначають систолічний І діастолічний тиск.
Напишіть формулу вираховування середньодинамічного тиску.
187.  Формула вираховування середньодинамічного тиску /СДТ/: СДТ=ПТ/3 + ДТ, де ПТ- пульсовий тиск, ДТ - діастолічний тиск.
Дайте визначення поняття пульс.
І88. Ударна хвиля, що виникає при викиданні з серця нової порції крові, яка поширюеться через кров і стінку артерій на периферію, називається пульсом.
Що таке критичний тиск закриття.
191. При зниженні тиску нижче ніж 20 мм рт.ст. артеріоли спадаються І кров у подальші відділи судинного русла, надходити не буде - нази-вають критичним тиском закриття.
Чому дорівнює середня лінійна швидкість кровотоку в капілярах.
192. Середня лінійна швидкість кровотоку в капілярах - 0,3 мм/с.
Чому дорівнює середній тиск (в мм рт. ст.) в капілярах.
193. Середній тиск в капілярах - біля 25 мм. рт.ст.
Які два основні механізми забезпечують процеси обміну в капілярах.
194. Розрізняють два основних механізми: дифузія та фільтрація, які забезпечують процеси обміну в капілярах.
За рахунок яких рушійних сил відбувається фільтрація з наступною реабсорбцію води та розчинених в ній сполук.
195. Вода та розчинені в ній сполуки обмінюються шляхом фільтрації з наступною реабсорбцією за рахунок взаємодії кількох рушійних сил: гідростатичного тиску в капілярах /Ргк/, гідростатичного тиску в тканинній рідині /Ргт/, онкотичного тиску плазми в капілярах /Рок/та онкотичного тиску тканинної рідини /Рот/.
Напишіть формулу вираховування об’єму фільтрації рідини, розшифруйте її.
196. Об"ем рідини /У/, що фільтрується, можна вирахувати за формулою:
У= (Ргк + Рот - Ргт - Рок)*К, Ргк - гідростатичний тиск капіляра. Рот - онкотичний тиск тканинної рідини, Ргт - гідростатичний тиск в тканинній рідині, Рок-онкотичний тиск в капілярах, К - коефіцієнт фільтрації.
Що таке ефективний фільтраційний тиск, формула його визначення.
197. Ефектввний фільтраційний тиск /ЕФТі/ е сумою сил, які впливають на фільтрацію:
ЙТ= (Ргк + Рот )-(Рок + Ргт)
Дайте визначення поняття «трансмуральний тиск».
198. ТрансмуральниЯ тиск - різниця між внутрішнім тиском крові на стінку судини І зовнішнім тиском тканин, що її оточують.
У чому полягає суть закону Лапласа.
199. Суть закону Лапласу полягає в тому, чим меньший радіус судини, тим менша напруга в її стінці при однаковому трансмуральному тиску.
Від чого залежить швидкість поширення пульсової хвилі.
200. Швидкість поширення пульсової хвилі залежить: а/від співвідношення товщини стінки і її радіуса, б/ від еластичності.
Як змінюється еластичність судин з віком і як це впливає на нагнітальну функцію серця.
201. Внаслідок склеротичних процесів, що розвиваються з віком, зменшується еластичність аорти, а це утруднює нагнітальну функцію серця.
Які два ефекти може спричинити скорочення мікрофібрил ендотеліоцитів.
202. Скорочення мікрофібрил може спричинити два ефекти: розходження клітин І збільшення міжклітинної щілини, або ж зміни форми клітини І випинання її у просвіт судини.
Які розрізняють типи капілярів залежно від будови стінки.
203. Залежно від будови стінки розрізняють капіляри соматичного, вісцерального та синусоїдного типу.
Які найважливіші функції виконує венозний відділ судинного русла.
204. Венозний відділ судинного русла виконує такі найважливіші функції: а/ відводить кров від капілярів, б/ депонує кров з метою можливого її перерозподілу, в/ повертає кров до серця.
Чим обумовлена ємкісна функція венозного відділу судинного русла
205. Емкісна функція обумовлена сумарно більшим просвітом венозного відділу та високою розтяжимістю вен.
Як змінюється тиск і швидкість кровотоку у венах грудної порожнини під час дихальних рухів.
206. У венах грудної порожнини тиск коливається в досить широких межах у ритмі дихальних рухів. Під час вдиху тиск зменшуеться, а при видиху збільшуеться. Крім того періодичність зміни тиску під час дихальних рухів впливає на швидкість кровотоку  у венах, локалізованих у грудній порожнині.
Від стану яких функціональних систем залежить кровотік у судинах.
215. Кровотік у судинах залежить: а)від продуктивності серця, б)просвіту судин, в)агрегатного стану крові.
Що розуміють під судинним тонусом.
216. Під судинним тонусом стан тривалого збудження гладких м¢язів судин, що прявляється відповідною інтенсивністю їх скоротливої активності і не супроводжується розвитком втоми.
Що таке базальний тонус.
217. Основою тонічного напруження є фізіологічні властивості власне гладком¢язових клітин, які володіють пейсмекерною активністю і спонтанна деполяризація цих клітин, поширюючись на сусідні клітини, створює так званний базальний тонус.
Якими механізмами підтримується судинний тонус.
218. Судинний тонус підтримується: а)реакцією гладких м¢язів на розтягування тиском крові, б)постійно утворюваними тканинами вазоактивними метаболітоами, в)циркулюючи в крові гуморальними факторами, г)тонічними імпульсами,Ю що надходять нервами.
Розкрийте механізм впливу адреналіну через альфа-рецептори на гладкі м’язи судин.
219. Активізація альфа-рецепторів адреналіном призводить до зниження рівня цАМФ у середині клітини, збільшеня концентрації вільного кальцію, скорошчення м¢язів і звуження судин.
Розкрийте механізм впливу адреналіну через бета-рецептори на гладкі м’язи судин.
220. Взаємодія адреналіну з бета рецепторами супроводжується збільщення рівня циклічного АМФ, зменшенням концентрації вільного кальцію, розслабленням гладкої м¢язової клітини і розширенням судин.
Як змінюється чутливість альфа-рецепторів коронарних судин з віком.
221. У коронарних судинах з розвитком вікокових змін збільшується чутливість альфа-рецепторів, а тому в старечому віці при емоціях і інших станах збільшення в крові рівня адреналіну чи норадреналіну може зумовити спазм коронарних судин.
Розкрийте механізм впливу ацетилхоліну на гладкі м’язи судин.
222. Ацетилхолін через М-холінорецептори призводить до збільшення рівня цГМФ, внаслідок цого збільшується рівень вільного внутрішньоклітиннго кальцію і клітина розслаблюється.
Розкрийте механізм впливу гістаміну на гладкі м’язи судин.
223. Активізація гістаміном Н1-рецепторів супроводжується деполяризацією мембрани, збільшуючи вихід калію з клітини  ікальцію з депо в цитоплазму, що призводить до розслаблення гладкого м¢яза.
Розкрийте механізм впливу ангіотензину на гладкі м’язи судин.
224. Ангіотензин- П стимулююче надходження кальцію через сарнкоплазму всередину клітини, діє переважно на дрібні артерії і артеріоли шкіри і є потужним судиннозвужувальним фактором.
Який ефект впливу вазопресину на гладкі м’язи судин.
225. Помітний констрікторний ефект викликає вазопресин, механізм його пов"язанмй Із скороченням гладких м"яз1в артеріол.
Як простогландини впливають на просвіт судин.
226. Простагландини зумовлюють розширення судин. Можливо, цей ефект пов"язаний з підвищенням проникності мембран для калію.
Як молочна кислота впливає на просвіт судин.
227. До вазоактивних метаболітів належить молочна кислота, яка розширює судини.
Як піровиноградна кислота впливає на просвіт судин.
228. Піровиноградна кислота розширює судини.
Як впливає симпатична нервова система на тонус судин.
229. Симпатичні нервові волокна, подразнення яких зумовлює скорочення судинних м"язїв, звуження просвіту судин.
Як впливає парасимпатична нервова система на тонус судин.
230. До судин органів малого тазу, м"якої оболонки великого мозку, секреторних залоз системи травлення підходять парасимпатичні нервові волокна, під впливом яких судини розширюються.
В якому відділі головного мозку знаходиться судинно-руховий центр, чим представлений.
231. В довгастому мозку знаходиться центральна ланка регуляції кровообігу, яка представлена нейронами дорсолатеральної І вентромедіальної ділянок судинорухового центру.
Як впливає збудження дорсолатеральної зони судинно-рухового центру на тонус судин і тиск крові.
232. При збудженні дорсолатеральної зони спостерігається пресорний ефект, що пов"язаний Із збільшенням тонусу резистивних і емкісних судин, підвищенням кров"яного тиску.
Як впливає збудження вентромедіальної ділянки судинно-рухового центру на тонус судин і тиск крові.
233. При збудженні вентромедіальної зони розвивається депресорна реакція, що по-в"язана Із зменшенням тонусу судин, зниженням кров'яного тиску.
Як здійснюється регуляторний вплив дорзолатеральної зони судиннорухового центру на судини.
234. Регуляторний вплив нейронів дорсолатеральної зони здійснюється шляхом підвищення тонусу симпатичних судинозвужуючих нервів, які беруть початок в цій зоні, що Інервують кровоносні судини та серце.
Який механізм регуляторного впливу вентромедіальної ділянки судиннорухового центру на судини.
235. При збудженні вентромедіальних нейронів Інформація передається в дорсолатеральну зону, в якій пригнічується тонус симпатичних нервів І таким чином судини звільняються від тонічних впливів симпатичної системи.
Від яких рецепторів поступає аферентна інформація, що забезпечує тонус судиннорухового центру.
236. На тонус судинорухового центру постійно впливає аферентна Імпульсація від рецепторів судин І серця, яка повідомляє його про функціональний стан цих органів.
Назвіть механізм регуляторних впливів судиннорухового центру на кровообіг.
237. Судиноруховий центр впливає на кровообіг: а/ регулюючи загальний периферичний опір через зміну тонусу резистивних суцин, б/ регулюючи ємкість судинної системи через тонус венозного відділу, в/ регулюючи об"ем циркулюючої крові.
Назвіть три найважливіші рефлексогенні зони з барорецепторів артерій для регуляції системи кровообігу.
238. Виділяють три найважливіші рефлексогенні зони для регуляції системи кровообігу: а/ в ділянці дуги аорти» б/ в каротидному синусі, в/ в легеневій артерії.
Опишіть механізм ефекторного впливу на кровообіг при збільшенні імпульсації від барорецепторів рефлексогенних зон дуги аорти і каротидного синуса.
239. При збільшенні імпульсації від барорецепторів рефлексогенних зон дуги аорти і каротидного синуса імпульси надходять до бульбарних судинорухових нейронів, де через збудження депресорного відділу гальмується пресорний, унаслідок цього Імпульсація симпатичних нервів слабшає І тонус артерій, особливо резистивних, знижуеться І відплив крові у розташовані далі судини збільшується. Одночасно збільшується ємкість венозного відділу, знижується приплив крові до серця 1 його ударний об"ем.
Опишіть механізм ефекторного впливу на кровообіг при збільшенні імпульсації барорецепторів рефлексогенних зон дуги аорти і каротидного синуса.
240. При зниженні Імпульсаціі від барорецепторів рефлексогенних зон дуги аорти І каротидного синуса супроводжується ефекторним впливом на судини через симпатичні нерви, посилення функції серця.
Де виробляється атріонатрійуретичний фактор  імеханізм його впливу на кровообіг .
241. Натрійуретичний фактор виробляється в спеціалізованих клітинах у міокарді передсердь. Цей пептид сприяє виведенню натрію І разом з ним води з організму. При розтягуванні передсердь спрацьовує цей гормональний .механізм, який бере участь у підтримці ОЦК, не допускаеться перевантаження серця підвищеним припливом крові до нього.
Опишіть механізм ефектрного впливу на кровообіг при розтягненні порожнистих вен.
242. При розтягненні великими порціями крові порожнистих вен у місці їх впадіння в праве передсердя послаблюється тонус ядер блукаючого нерва, завдяки чому підвищується активність симпатичної нервової системи, яка супроводжуеться посиленням функції серця.
Опишіть механізм ефектрного впливу на кровообіг з хеморецпторів дуги аорти.
243. Адекватним подразником для хеморецептррів дуги- аорти е зниження напруги 02  і  підвищення напруги СО2. Імпульси від збуджених рецепторів спрямовуються в довгастий мозок, де вони перемикаються на симпатичні структури. Стимуляція симпатичних нейронів призводить до системного звуження судин, збільшення частоти серцевих скорочень.
Опишіть механізм ефектрного впливу на кровообіг схему рецепторів сино-каротидних сунусів,
244. Адекватним подразником для хеморецепторів у каротидному синусі е зниження напруги 02 і  підвищення напруги СО2, Імпульси від збуджених рецепторів спрямовуються в довгастий мозок, де активізуються парасимпатичні структури, що призводить до зменшення частоти серцевих скорочень, зниження серцевого викиду крові, та активізація симпатичних структур - до звуження судин, підвищення кров"яного тиску.
Які виділять три основних типи організації судинного русла органів?
245. Виділяють три основних типи організації судинного русла органів: а/кровотік точно відповідає потребам органа в надходженні з кров"ю поживних речовин та кисню, б/ кровотік відбувається з надлишком, в/ орган виконуе функцію при недостатньому кровотоці.
Які виділяють рівні механізмів регуляції локального кровотоку
246. Виділяють три рівні вмикання механізмів регуляції локального кровотоку: а/ мІогенний, б/ гуморальний, в/ неирогенний,
Як впливає зміна напруги О2 і СО2 на регелюцію локального кровотоку
247. При зміні напруги О2 і СО2 в крові включається прямій міогениий механізм. В цьому випадку в регуляції мікроциркуллторного русла беруть участь накопичені в тканинах вазоактивні речовини, які діють на гладкі м"язи безпосередньо або через хеморецептори. Внаслідок цього артеріоли розширюються І кровотік поліпшується.
Опишіть механізм регуляції (відновлення) кровотоку при підвищенні тиску.
248. У разі підвищення тиску в артеріях подразнюються барорецептори рефлексогенних зон аорти І каротидного синуса. Аферентні імпульси через бульбарний відділ судинорухового центра гальмують пресорний його відділ І збуджують депресорний.При цьому тонічний вплив на резистивні судини знижуеться І вони розширюються, що сприяє збільшенню їх ємност1 та зниження повернення крові до серця. Одночасно зменшується сила і частота серцевих скорочень, відповідно знижується тиск.
Опишіть механізм регуляції (відновлення) кровотоку при зниженні тиску.
249. При зниженні тиску зменьшуеться частота Імпульсації від барорецепторів у судиноруховий центр, що призводить до збудження його пресорного відділу. При цьому відбувається рефлекторний спазм судин, прискорення частоти серцевих скорочень, збільшення ХОК.
Яка роль альдостерону в регуляції системного кровообігу?
250. Альдостерон за доломогою нирок утримує в крові натрій І воду. Ренін-ангіотензин-альдостеронова сиотема відіграе важливу роль у нормалізації кровотоку при зниженні тиску та зменьшенні ОЦК.
Опишіть мехенізм регуляції (відновлення) кровотоку при зменшенні об’єму циркулюючої крові.
251. При зменьшенні ОЦК І зниженні венозного повернення подразнюються рецептори порожнистих вен і передсердь. Імпульси збудження передаються у центр саморегуляції гіпоталамуса, внаслідок цього збільшується кількість вазопресину. Затримка рідини вазопресином полегшуе Іншим механізмам підтримку гемодинаміки при раптових порушеннях співвідношення об"ему крові І емкісного русла.
Опишіть механізм регуляції кровообігу при зміні положення тіла з горизонтального  на вертикальне.
252. Зміна положення тіла з горизонтального на вертикальне супроводжується перерозподілом крові, під впливом сили тяжіння за рахунок збільшення гідростатичного тиску вени нижньої частини тулуба розширюються І затримують до 500 мл крові. Внаслідок цього знижуеться венозне повернення крові до серца, зумовлюючи зменшєння УО І зниження систолічного тиску. Вказані зміни в системі кровотоку запускають механізми, спрямовані на активну їх компенсацію. Імпульси збудження від барорецепторів аортальної, синокаротидної зон і венозної частини судинного русла через відповідні механізми забезпечують.звуження резистивних судин, особливо шкіри, скелетних м"яз1в І органів черевної норожнини. Паралельно збільшується ЧСС, нормалізуеться АТ, збільішується венозне повернення крові до серця, компенсується знижений УО, ХОК.
Чому дорівнює коронарний кровотік в стані спокою?
253.В станіі спокою у коронарні артерії надходить близько 5% ХОК, що дає біля 250 мл/хв.