Жоден лікар не поставить діагнозу метеочутливість, або метеозалежність, такої патології серед класифікації хвороб не існує. А тим часом дедалі більше людей, як справжні барометри, "завдяки" різним симптомам можуть визначити будь-які зміни погоди. Реакція на це у кожної людини виявляється по-різному - головним болем, сонливістю, легкою нудотою, запамороченням, зниженням працездатності, погіршенням настрою, болем у суглобах тощо. Чому ж виникають проблеми зі здоров'ям під час зміни погоди і як цьому зарадити, ми поцікавилися у невропатолога обласного діагностичного центру Аліни Мельник.
Метеочутливість - супутник хронічних хвороб
Метеозалежність - це не вигадана проблема, незважаючи на те, що її не класифікують як хворобу, - розповідає Аліна Мельник. - Головний біль, нудота, швидка втомлюваність, біль у ділянці серця під час зміни погоди свідчать про наявність якихось хвороб у людини. Адже метеочутливість нерідко є супутником різних хронічних захворювань, насамперед легеневих та серцево-судинних. Тож у такій ситуації не завадить консультація терапевта, який визначить, які обстеження варто зробити.
Причиною чутливості до змін погоди може бути спадкова схильність, вікові зміни, а також стреси. У здорової людини проблем зі здоров'ям під час зміни погоди не повинно виникати.
Від змін погоди частіше потерпають жінки
Частіше від змін погоди потерпають жінки - метеозалежними є майже половина жінок і третина чоловіків, - каже Аліна Іванівна. - Найчутливіші до змін погоди люди із серцево-судинними захворюваннями. У людей, які потерпають від підвищеного тиску та ішемічної хвороби серця, під час зміни погодних умов можуть загострюватися хронічні захворювання і розвиватися ускладнення - гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу та інсульт. За результатами досліджень, максимальна кількість інсультів та інфарктів міокарда припадає саме на холодну пору року, починаючи із жовтня.
Метеочутливість поширена серед хворих бронхіальною астмою. Зниження атмосферного тиску, температури повітря і підвищення вологості можуть призвести до загострення хвороби.
Неприємним симптомам зарадять рослинні препарати
Якщо людина знає, що вона метеозалежна, до зміни погоди варто підготуватися заздалегідь, - стверджує Аліна Мельник. - Найкраще використовувати препарати комплексної дії рослинного походження. Наприклад, ослаблює прояви практично всіх симптомів метеочутливості настоянка лікарських рослин - настій кореню валер'яни, собачої кропиви, глоду.
Найсміливішим пацієнтам я би порадила холодне обливання, яке тонізує нервову систему, судини і привчає організм до різких змін температури.

Профілактика

ЯК ХАРЧУВАТИСЯ МЕТЕОЗАЛЕЖНИМ ЛЮДЯМ

Метеозалежність - спостерігається переважно в осіб після 50-60 років і проявляється головним болем, зниженням працездатності, погіршенням настрою, порушенням сну (безсоння вночі, сонливість удень), апетиту, іноді болем у серці, суглобах, у спині: Зрідка подібне спостерігається і в молодому віці, навіть у дітей. Як правило, такі прояви носять спадковий характер, клінічно проявляються нейроциркуляторною дистонією гіпотонічного чи змішаного типу. У дітей метеозалежність може проявлятися дратівливістю, плаксивістю, головним чи болем у животі, млявістю, поганим апетитом. А в поважному віці такі пацієнти особливо відчутно реагують на погіршення погоди, є ніби "барометрами" поганої погоди, відчуваючи зміни навіть за кілька днів. Серед значної кількості метеорологічних факторів, які можуть викликати погіршення стану здоров'я, найбільш впливовими є атмосферний тиск, температура повітря, вологість.
Винятково впливовими на більшість людей є такі явища, як грози, хуртовини, вітрові бурі, урагани, магнітні бурі Землі, затемнення Сонця, Місяця, поява темних плям чи збільшення протуберанців на Сонці, різке підвищення сонячної активності. Дехто погано почувається при змінах фаз Місяця. Необхідно зауважити, що, як правило, на людину впливає певна сума метеорологічних факторів як за кількістю, так і потужністю сумарного впливу. Пристосувальні реакції практично здорових людей далеко ще не вивчені, а у пацієнтів з різними віковими захворюваннями досліджені явно недостатньо, тому існують різні думки та лікувально-оздоровчі підходи з цього приводу.
Виділяють три медико-метеорологічні типи погоди: І тип характеризують як сприятливий зі стійким атмосферним тиском у межах 741-748 мм рт. ст., з закономірною для відповідної пори року температурою повітря і вологістю упродовж доби та швидкістю вітру до 3м/сек.; ІІ тип - відносно сприятливий, характеризується відносно стійкими рівнями атмосферного тиску в межах 736-740 мм рт.ст., із помірними перепадами температури й вологості повітря, виникненням слабких метеорологічних явищ (дощ, сніг, туман) та швидкості вітру в межах 4-8 м/сек.; ІІІ тип - несприятливий, характеризується відносно низьким рівнем атмосферного тиску (725-735 мм рт. ст.), швидкістю вітру понад 9-10 м/сек., перепадами впродовж доби температури, вологості повітря, атмосферного тиску, а також виникненням надзвичайних метеорологічних явищ - бурі, грози, злив, ураганів тощо. Однозначного трактування та критеріїв метеозалежності не існує.
Деякі вчені за особливостями біотропного впливу розподіляють людей на чотири групи: перша - практично здорові чи хворі з відсутністю реакції на метеорологічні фактори; друга - пацієнти із метеотропною реакцією, в яких лише в період несприятливих клімато-метеорологічних погодних умов є ознаки погіршення самопочуття, помірні прояви загострення вікової хвороби, але не змінюється подальший перебіг захворювання з настанням покращення погоди; третя - хворі з синдромом метеозалежності вікових недуг, коли за 1-2 дні до та під час періоду несприятливого типу погоди провокується загострення хвороби, а також погіршується подальший її перебіг, є підвищений ризик ускладнень (інфаркту міокарда, інсульту тощо); четверта - пацієнти із метеозалежними формами захворювань, в яких клімато-метеорологічний тип погоди був визначальним у виникненні загострення хвороби, часто спостерігаються ускладнення, особливо інсульт, інфаркт, інші тромбоемболії. Зрозуміло, що пацієнти третьої і четвертої груп вимагають посиленої уваги лікарів, медикаментозного лікування, а дієтичне (оздоровче) харчування відіграє лише певну роль.
Дуже важливим є виявлення другої групи людей з метеотропними реакціями. Це досить великий контингент людей зрілого та старших вікових груп, які вважають себе практично здоровими, нерідко недостатньо уважними до свого здоров'я, але, як правило, вже мають компенсовані форми декількох захворювань, найчастіше серцево-судинних, переважно на основі атеросклеротичних уражень. Вони повинні зрозуміти стан свого здоров'я, значимість і ефективність саме профілактичних заходів, особливо оздоровчого харчування, потреби консультації лікарів. Отож радимо тим, хто відчуває метеозалежність, при можливості в період несприятливої погоди зменшіть основні види навантажень (особливо інтелектуальні, нервові), намагайтеся більше бувати на свіжому повітрі, уникайте перебування в атмосфері електромагнітного "сміття" (там, де працює багато комп'ютерів, потужні телевізори, мікрохвильові печі, електронагрівачі, електродвигуни та інші електричні прилади). Дуже важливим профілактичним засобом є оздоровче харчування.
У ці осінні дні організм продовжує "набирати" вітамінів та мікроелементів. Відновлюється серцево-судинна система, печінка і нирки "чистять" себе кавунами, глодом, виноградом і динями. У вересні-жовтні багато продуктів мають сечо- і жовчогінну дію - кавуни, барбарис, глід, вербена, виноград, диня, маслини, пастернак, топінамбур. До слова, про топінамбур. Цим диво-овочем можна підлікувати діабет, гіпертонію, допоможе він у проведенні профілактики після інфаркту та інсульту.
Прислухайтеся до таких порад:
1. Рекомендується полегшена, легкозасвоювана, вітамінізована їжа. Краще недоїсти. Погіршення апетиту - це прадавній еволюційний захисний сигнал із середини організму про те, що система травлення функціонально неспроможна здійснити перетравлення їжі та всмоктування звичайних для нормального стану та умов кількості і якості їжі, а організм - нездатний її засвоїти. Найкраще вживати кисломолочні продукти, фрукти, овочі, соки, мед. Серед овочів та фруктів особливе місце належить стравам із яблук, столового буряка, моркви, капусти, особливо квашеної. Цінним доповненням є лимон, ківі, хурма. Найбільш доцільні пісні страви, страви з вареної риби.
2. Не переїдайте, особливо на ніч. Краще з'їсти на ніч вівсяну кашу з медом та випити чай із лікарських трав (ромашка, меліса, м'ята, насіння кропу, кмину тощо). Різко посилюють судинні спастичні реакції, підвищують артеріальний тиск, погіршують в'язкість крові тваринні жири, сало, м'ясо, солоні, гострі страви, гриби, бобові, яйця, тверді сири.
3. Слід виключити з харчування тонізуючі напої (пепсі, кола, джин-тонік), каву, какао, шоколад, чорний чай, всі види алкогольних напоїв. Однак вживання зеленого чаю допустимо до 3-4 разів на добу.
4. Пацієнтам з ожирінням, навіть незначним, краще трохи поголодувати, вживаючи чаї з різних лікарських рослин (найкраще меліса, ромашка, м'ята, цикорій, календула, звіробій, материнка) чи молочну сироватку до 2,0-2,5 літра на добу за 4-5 прийомів.
5. Вживайте побільше овочів та фруктів із сечогінною дією (петрушка, гарбузова каша, сік червоного буряка, моркви, кукурудзяна, гречана каші, печена картопля чи варена дрібна картопля "в мундирах", компот з ревеню, салат-латук, селера, горобина чорноплідна, виноград, виноградний сік, малина, чорна смородина, чорниці, обліпиха).
6. Корисний яблучний оцет з олією (в салати, вінегрети). Він розріджує кров, знімає відчуття втоми, головний, м'язовий, суглобовий біль. Такого харчування потрібно дотримуватись на весь період метеозалежності та ще 1-2 дні опісля. Якщо пацієнт виявив, що він відчуває "погану погоду" за 1-2 дні до її настання, то з цього моменту і слід починати рекомендоване харчування плюс ще 3-4 дні після завершення метеореакції. Чим старша людина, тим триваліше доцільно застосовувати подібне харчування. Між іншим, чи звернули ви увагу на те, коли, за християнськими традиціями, рекомендуються пости різної тривалості? Якраз у міжсезоння, в період найчастішої погодної нестабільності (передріздвяний піст, Пилипівка, Великий Передпасхальний піст весною) чи природних періодів фізичних перевантажень (літні короткі пости "петрівка", "спасівка" тощо). У цей період найчастіше загострюються різні хвороби чи виникають їх ускладнення. В різних релігіях світу пости канонізовані як спосіб природного оздоровлення. Звертаємо вашу увагу також на те, що довгожителі в Україні, як правило, були стримані в їжі, виважені в поведінці, часто дотримувалися постів та "прислухалися" до примх природи (непогоди), зменшуючи фізичні навантаження та вживання м'ясних, жирних страв, за найменшої недуги практикували короткочасний напівголод чи переходили на молочно-рослинну їжу.
Ви можете перевірити себе на метеозалежність із допомогою тесту:
1. Якщо насувається магнітна буря чи погіршення погоди, чи відчуваєте Ви знесилення, дратівливість, довго не можете заснути?
2. У несприятливі дні у вас появляються синці під очима, набряки повік чи кистей рук, стоп?
3. Чи відмічаєте ви в несприятливі дні головний біль чи біль у серці, суглобах, спині?
4. У несприятливі погодні дні ви втрачаєте апетит, відчуваєте дискомфорт у животі?
5. Ваші страждання нетривалі - максимум 2-3 доби?
6. Чи відмічали ви погіршення стану здоров'я, повільне відновлення сил після поїздки на відстань понад 200-300 кілометрів, особливо при зміні при цьому клімату?
7. У вас особливе передчуття зміни погоди і ваші прогнози, як правило, збуваються?