Ортопедичне лікування ульнарної девіації пальців кисті при псоріатичному артриті

Бур'янов О.А., Кваша В.П., Котюк В.В.
Національний медичний університет їм. О.О. Богомольця, Київ, Україна

Актуальність

Ульнарна девіація пальців кисті є частою деформацією п'ястково-фалангових суглобів при псоріатичному артриті. Ураження суглобів кисті займає перше місце у структурі псоріатичного артриту і за різними даними складає до 78% хворих, 62% з них мають ульнарну девіацію пальців. Цьому сприяє дуже тонка анатомічна будова кисті та численні високо специфічні її функції. Лікування хворих на псоріатичний артрит ревматологами чи дерматологами без участі ортопеда стоїть на перешкоді проведенню профілактики деформацій та ранньому виявленню й усуненню уражень сухожилків. Літературні джерела містять лише поодинокі повідомлення про ортопедичне лікування хворих на дану патологію. Спосіб лікування ульнарної девіації пальців залежить від механізму її утворення.

Мета роботи - визначити показання до оперативного лікування ліктьової девіації пальців у хворих на псоріатичний артрит та до вибору його способу; впровадити сучасні способи оперативного ортопедичного лікування.

Матеріали та методи

Проаналізовано результати хірургічного лікування 16 хворих на псоріатичний артрит з ульнарною девіацією II - V пальців кисті. Діагноз псоріатичного артриту встановлювали з урахуванням критеріїв Н. Mathies . Хірургічна тактика обиралась з огляду на механізм виникнення девіації, що переважав у даного хворого. Передопераційна підготовка у вигляді інфузійної та імуномоделюючої терапії, десенсибілізуючих та фосфоліпідних препаратів, НПЗП, сульфасалозину та місцевих протизапальних засобів проводилась в усіх без виключення випадках.

Результати та їх обговорення

За даними літератури при застосуванні існуючих способів лікування ульнарної девіації пальців кисті зберігається висока частота рецидивів. У всіх прооперованих хворих на псоріатичний артрит, на наш погляд, головним механізмом розвитку деформації було зміщення сухожилків розгиначів у ліктьовий бік. Для усунення деформації використовували розроблений на кафедрі спосіб (патент України 60108 А, А 61 В 17/00). Якщо виявляли суттєві допоміжні механізми розвитку ульнарної девіації, які можна усунути оперативним шляхом, паралельно проводили і їх корекцію (у 5 з 16 хворих). Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає в надійній фіксації сухожилка розгинача в правильному положенні, відновленні нормальних анатомо-біомеханічних умов та профілактиці ліктьового відхилення II - V пальців за рахунок використання сухожилкового розтяжіння з променевого і ліктьового боку та міжсухожилкових перетинок. Позитивні результати лікування отримано у 97,2 % хворих, що проявлялось значним покращенням функції кисті розширенням їх побутової та соціальної активності.

Висновки

Ураження кисті при псоріатичному артриті займає провідне місце серед інших локалізацій ураження опорно-рухового апарату та призводить до важких структурно-функціональних порушень, що потребують оперативного лікування. Методом вибору для відновлення функції кисті при псоріатичному артриті при наявності ульнарної девіації є оперативне лікування. У хворих на псоріатичний артрит найчастіше провідною ланкою в процесі формування даної деформації є зміщення сухожилків розгиначів у ліктьовий бік, тому рекомендованим методом лікування є оперативний. Ми вважаємо, що у даної категорії хворих заявлений спосіб оперативного втручання має суттєві переваги над існуючими і характеризується меншою частотою рецидивів.