Сонографічні критерії ревматоїдного артриту та остеоартрозу

Вишняков А.Є., Шумовська Н.М., Єфименко В.І.
Інститут патологіі хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМНУ Харків, Україна

Відомо, що до основних захворювань колінного суглоба відносять травматичні, запалювальні, дегенеративно-дистрофічні та пухлинні. У загальній структурі запалювальних та дегенеративно-дистрофічних захворювань колінного суглоба провідне місце належить ревматоїдному артриту та деформуючому остеоартрозу.

Клінічна симптоматологія при різних суглобових процесах доволі одноманітна, однак певним анатомічним змінам не відповідають такі ж певні клінічні ознаки. Завдяки тому, що переважна більшість ранніх та гострих процесів відбувається, як правило, в суглобовій сумці, для хронічних артритів не існує ранньої рентгенодіагностики.

На відміну від комп'ютерної та магнітно-ядерно-резонансної томографії, сонографія органів опори і руху безпечна та неінвазивна, дозволяє досліджувати суглоб при змінах його положення та в режимі реального часу.

Сучасна діагностика захворювань колінних суглобів включає у себе не тільки традиційну рентгенографію, але й ультразвукову діагностику суглобів з оцінкою прилягаючих м'яких тканин. Однак ще не розроблена семіотика, не повністю визначені можливості ультразвукової діагностики в оцінці патології колінних суглобів.

Мета дослідження - вивчення можливостей та ефективності сонографії колінного суглоба при ревматоїдному артриті та деформуючому остеоартрозі.

Було обстежено 46 чоловіків та 68 жінок у віці від 22 до 65 років зі скаргами на біль у колінних суглобах, припухлість, порушення рухомості у суглобах.

Всім пацієнтам проводилось анамнестичне та клінічне обстеження, рентгенографія за стандартними методиками у двох взаємно перпендикулярних площинах та ультразвукове дослідження.

При аналізі рентгенограм враховувався ступінь звуження суглобової щілини, наявність крайових кісткових розростань, деформація кісткових структур з наявністю кіст та ділянок фіброзу в субхондральному відділі кістки.

Ультразвукове дослідження м'якотканих структур проводилось на апараті Sonoline G-50 лінійним датчиком з частотою 7,5 МГц.

Для визначення нормальних співвідношень анатомічних структур суглоба сонографічним методом досліджено 15 здорових людей у віці від 30 до 42 років.

Досліджувались суглобова поверхня, суглобовий хрящ стегнових виростків та тих відділів поверхні епіфізу великогомілкової кістки, що візуалізуються, суглобовий простір передніх, бокових і задніх відділів колінних суглобів, суглобова сумка, меніски, ділянка передніх і задніх заворотів, слизових сумок, субхондральні та суміжні кісткові поверхні, периартикулярні тканини.

При ультразвуковому дослідженні хворих у всіх випадках виявлялись різного ступеня зміни периартикулярних тканин та тканин колінного суглоба.

Найчастіше зміни тканин колінного суглоба були виявлені у жінок (72%).

Найбільш часто у хворих на ревматоїдний артрит визначались такі зміни: сплощення суглобових поверхонь (78%), потовщення гіалинового хряща (набряк) (60%), рівномірне витончення хряща з наявністю кістозних включень (29%), збільшення об'єму заворотів з наявністю випоту, переважно неоднорідної структури, підвищеної ехогенності (73%), розширення суглобних просторів (79%), кісти Бейкера (18%).

У хворих з деформуючим остеоартрозом частіше визначалась деформація суглобових поверхонь (86%) та нерівномірне потоншення хряща (90%), однорідний, помірний випіт (54%), кісткові розростання (55%), звуження суглобових просторів (70%), кісти Бейкера (32%).

Стосовно виявленим змінам хворі були розділені на групи з різними стадіями захворювань, з урахуванням також клінічних та рентгенологічних даних, з метою подальшого лікування та спостерігання.

Рідше при ревматоїдному артриті визначались кісткові розростання, звуження суглобних просторів, наявність кіст у підколінній ямці, а при деформуючому остеоартрозі — розширення суглобових просторів та зміни синовіальних мембран.

Аналіз проведеної роботи показав, що ультразвукове дослідження у значній мірі доповнює традиційний рентгенологічний метод, та може використовуватись для дослідження у динаміці, тобто проводити моніторинг процесу лікування.