Заміщення сегментарних дефектів кісток верхньої кінцівки шляхом пересадки мікрохірургічного трансплантату малогомілкової кістки

І.М. Курінний, О.С. Страфун, В.В.Гайович

Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, Україна

Актуальність

Лікування хворих з тяжкою травмою верхньої кінцівки, ускладненою дефектами кісток та м'яких тканин, являє собою складну хірургічну проблему. Без усунення дефектів покривних тканин та заміщення сегментарних дефектів кістки значно обмежені покази для проведення будь яких оперативних втручань. В останні десятиріччя для вирішення цієї комплексної проблеми у цих хворих широко застосовується вільна мікрохірургічна трансплантація складного малогомілкового трансплантату.

Матеріали та методи

Представлено досвід лікування 13 хворих з сегментарними дефектами діафізів довгих кісток верхньої кінцівки. Причиною виникнення дефектів кісток були високоенергетична травма - 8 випадків (у тому числі вогнепальні поранення у 4 пацієнтів), післятравматичний остеомієліт - 3 хворих, гігантоклітинна пухлина - 2 випадки. Найчастіше були уражені променева кістка - 8 пацієнтів та плечова кіска - 4, дефект ліктьової кістки заміщено в одному випадку. Вік хворих складав в середньому 35 років (від 12 до 56 років), на

мікрохірургічне лікування пацієнти поступали в середньому через 22 міс після травми (від 3 до 84 міс) зазнавши від 1 до 6 оперативних втручань на травмованому сегменті за місцем мешкання. У всіх пацієнтів у відділенні "Мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки" ІТО АМН України була виконана вільна мікрохірургічна трансплантація малогомілкового комплексу тканин на судинній ніжці для заміщення сегментарних дефектів кістки, що становили в середньому 8,8см (від 5-16см). В 5 хворих (38 %) шкірний клапоть трансплантату було застосовано для заміщення супутніх дефектів м'яких тканин.

Результати

У 10 хворих (77 %) досягнуто консолідації реципієнтної кістки з трансплантатом малогомілкової кістки, що дозволило у подальших етапах проводити відновне хірургічне лікування направлене на покращення функції верхньої кінцівки. В Зх хворих, у яких не відбулося зрощення трансплантату в терміни 4-6 місяців виконані повторні оперативні втручання - МОС з кістковою пластикою зони несправжніх суглобів кортикально-спонгіозними трансплантатами з крила клубової кістки.

Висновок

Використання складного комплексного трансплантату малогомілкової кістки на судинній ніжці є одним з найперспективніших методів лікування пацієнтів з важкою травмою верхньої кінцівки, яка супроводжується утворенням сегментарних дефектів довгих кісток. В нашому дослідженні у 77% випадків вдалось не лише замістити сегментарні дефекти кісток та м'яких тканин, але й відновити функцію верхньої кінцівки у практично безнадійних хворих з важкими травмами останньої.