Глава 5 . Інфекційні хвороби, що можуть супроводжуватись жовтяницею
Однією з найхарактерніших ознак вірусних гепатитів є жовтяниця, яка обумовлена ураженням гепатоцитів і, можливо, холангіол. Проникнувши в організм людини, збудники цих хвороб накопичуються в печінці, зокрема в гепатоцитах, де відбувається їх активна репродукція. Це призводить до порушення клітинного метаболізму, посилення процесів перекисного окислення ліпідів і підвищення проникності клітинних мембран. Жовтяниця пов'язана, з одного боку, із зниженням активності захоплення гепатоцитами вільного білірубіну, а з другого - з порушенням екскреції пігменту в жовчні капіляри і регургітацією його в кров. В результаті підвищується загальний вміст білірубіну переважно за рахунок зв'язаної фракції. Зростає і рівень вільного білірубіну.
Патологічні зміни в печінковій тканині супроводжуються розвитком цитолітичного, мезенхімально-запального і холестатичного синдромів. Цитоліз розвивається при усіх типах гепатиту. Морфологічно він характеризується гідропічною (балонною) дистрофією гепатоцитів, ознаками некробіозу. Ступінь вираження і поширення цитолізу печінкових клітин визначає важкість перебігу хвороби. Показниками цитолітичного синдрому є підвищення активності АлАТ, печінкових ізоферментів лактатдегідрогенази, рівня заліза та міді в сироватці крові, зниження синтезу альбуміну і протромбіну.
Основні біохімічні прояви мезенхімально-запального синдрому зв'язані з активізацією сполучної тканини печінки. Вони полягають у підвищенні рівня альфа-2- і гамма-глобулінів у сироватці крові, зниженні сулемового титру і підвищенні показника тимолової проби. Холестаз характеризується порушенням відтоку жовчі внаслідок набряку паренхіми і накопичення детриту в жовчних капілярах. У крові збільшується вміст зв'язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерину, підвищується активність лужної фосфатази, гамма-глютамілтранспептидази. Холестаз може бути внутрішньопечінковим і позапечінковим. Залежно від того, які з названих синдромів переважають, виділяють цитолітичну і холестатичну форми жовтяниці. Проміжною є цитолітична форма з холестатичним компонентом.
Жовтяниця зустрічається при багатьох інфекційних і неінфекційних хворобах. Розрізняють надпечінкову, печінкову та підпечінкову жовтяниці. Виникнення надпечінкової жовтяниці обумовлено надмірним розпадом еритроцитів з накопиченням вільного білірубіну в крові. Це так звані гемолітичні жовтяниці, причиною яких можуть бути вроджені біохімічні дефекти еритроцитів, аутоімунний гемоліз, масивний розпад еритроцитів в гематомах та інфарктах. Печінкова жовтяниця, що обумовлена переважним ураженням гепатоцитів, виникає не тільки при вірусних гепатитах, але й при багатьох бактеріальних і паразитарних інфекціях, пігментних гепатозах, токсичних ураженнях печінки (алкоголем, медикаментами, чотирихлористим вуглецем тощо). Причиною підпечінкової жовтяниці можуть бути закупорка жовчних протоків каменем, пухлиною, паразитом, запальним детритом або здавлення протоків ззовні ехінококом, пухлиною, рубцями.
Слід враховувати, що жовте забарвлення шкіри може з'являтися після прийому деяких ліків (акрихін), надмірного надходження з їжею каротину (морква, апельсини та ін.) або внаслідок недостатнього його засвоєння. Колір шкіри при цьому має жовтувато-оранжевий відтінок, більш виражений на долонях, підошвах, підборідді, біля великих суглобів. Рівень білірубіну в крові залишається в межах норми.
------------------------------
Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Л.: вид-во "Медична газета України", 1996. - 352 с.
Книга публікується зі згоди автора
------------------------------ |
