Розділ 5 (дитяча хірургія)

1. Особливості передопераційної підготовки дітей з гострим апендицитом та перитонітом.
Тільки загальна анестезія.
При перфоративному перитоніті передопераційна підготовка не перевищує 2-3 год і спрямована на зменшення іноксикації і ексикозу, відновлення гемотстазу. Дитину поміщать в кувез із підігрівом, дать кисень. Обовязково відсмоктуть шлунковий вміст, блювотні маси. При пневмонії санують трахеоброгнхіальне дерево
2. Оперативні методи лікування атрезії анального отвору та прямої кишки.
Якщо сліпий кінець кишки розташований не вище 2см. від шкіри промежини, то проводять промежинну проктопластику: під загальним знеболенням розріз на промежині по проекції ануса довжиною 3-3,5 см. Пошарово у повдовжньому напрямку розділяють тканини, не пошкоджуючи зовнішній сфінктер. Пряму кишку виводять на промежину і фіксують кетгутовими швами до промежини. Кишка має бути низведена за межі шкірного розрізу на 3-5 см. надлишок кишки висікають на 18-21 день.
При високій атрезії прямої кишки, якщо сліпий кінець кишки розташований вище 2см. від шкіри промежини, проводять Черевно-промежинну проктопластику: операцію починають промежинним доступом, потім проводять серединну лапаротомію, мобілізують низхідний відділ товстої кишки і низводять її ч/з утворений тунель на промежину, попередньо спорожнивши від меконію. В післяопераційному періоді- бужування розширювачами Гегара.
В недоношених і ослаблених і при явищах вираженої інтоксикації - anus praeternaturalis, що по-нємєцькі означає нєнастоящая попа, а по нашому - колостома, або неприродній зад......ній прохід. а пізніше - одна із вищеперерахованих методів
3. Клініка, діагностика та лікування хронічної емпієми плеври у дітей.
Гнійний процес в плевральній порожнині триває понад 3 міс., утв. груба фіброзна капсула, яка відмежовує порожнину емпієми і приводить до стійкого колапсу легень і наростаючої деформації грудної клітки. В анамнезі - дренування, яке не давало результатів. Рентгенологічних і клінічних ознак гострого запалення в плеврі і легенях не виявляється, дихальна недостатність не наростає. На стороні ураження - западіння ГК, сколіоз, м.б. бронхоплевральні і плевро-шкірні нориці. Рентген- звуження міжреб. проміжків, порожнина з рівнем рідини, колапс легені, прозорість легені знижена, середостіння зміщене в сторону ураження. М.б. бронхоектази.
Лікування:
Консервативне: пункція порожнини емпієми з промиванням р-нами антисептиків, АБ, заг.укріпл.
Оперативне: при бронхоектазах, давність емпієми понад півроку.
- декортикація легені, можна видаляти ділянки легені, що містить бронхоектази і нориціі
4. Особливості оперативної тактики при апендектомії у дітей.
В звязку з більш високим розташуванням паростка розріз проводиться на 3-4 см. вище, ніж у дорослих.
Методи: лігатурний (без зануренння в кисетний або Z-подібний шви)- кетгутова лігатура, відрізають скальпелем паросток і обробляють йодом куксу.
5. Перитоніт новонароджених. Етіологія, особливості клініки, діагностики та лікування.
1) немає дефансу
2) заг інтоксикація
3) часта блювота
4) затримка стільця, газів
5) виражена венозна сітка живота, він гіперемований, набряк живота.
Тактика: - передопераційна підготовка
- зонд в шлунок і пряму кишу
- інтубаційний наркоз
- широка лапаротомія
- ліквідація джерела перитоніту
- ревізія чер порожнини
- операційний лаваж
- АБ + антигістамінні.
6. Клініка, діагностика, диференційна діагностика хвороби Гіршпрунга.
Зміни гістоструктури інтрамурального нервового апарату в товстій кишці. Не може відбуватися перистальтика.
Провідний с-м - хронічний закреп з перших тижнів і розвиток хронічної калової інтоксикації, метеоризм, розширення сигмовидноїкишки, збільшення живота,, бочкоподібна ф-ма ГК, видима перистальтика ч/з пер.чер. стінку. При пальпації -''с-м глини'', тобто після пальпації залишаються втиснення на пер. чер. стінці. порушений заг. стан, відставання у фізичному ф розумовому розвитку. Анемія виснаження. Рентгенологічно: роздуті і розширені петлі товстої кишки, високе стояння діафрагми. Основні ознаки- наявність звуженої ділянки і супрастенотичного розширення вищележачих відділів. Можливі копроліти.
диференційна діагностика: з вадами розвитку, захворюваннями, які супроводяться закрепами.
-Вроджене подоовження, розширення, або атонія товстої кишки - більш пізній початок (2-3р.) з менш вираженими с-мами. При зміні дієти можуть бути самостійні випорожнення.
Живіт частіше має нормальну форму фі розміри. Заг. стан ніколи не буває так сильно порушений. при ректальному обшуку - широка ампула, заповнена каками.
-Звичні закрепи, викликані анальними тріщинами, гемороєм, ін. захв. можуть бути діагностовані на основі ретельного аналізу анамнезу і даних огляду анальної ділянки.
- В сумнівних випадках проводиться біопсія стінки кишки, яка виявляє патологію нервових гангліїв.
7. Ембріогенез та класифікація вродженої високої непрохідності у дітей.
Причини вродженої кишкової непрохідності мо,на поділити на 4 групи:
1- вади розвитку кишково трубки
2- вади розвитку стінки кишки
3- порушення обертання кишки
4- вади розвитку інших органів черевної поро,нини
Травна трубка в процесі розвитку проходить "солідну" стаді. коли епітелій повніст. закриває просвіт кишечника. Потім виникає процес вакуолізації, котрий закінчуться відновленням просвіту кишечної трубки, але іноді цей процес порушується і кишковий просвіт залишатся відкритим. Якщо процес реканалізації порушений на невеликому проміжку, то кишечник закритий тонко. перетинко. (перетинчаста атрезія). В перетинці можуть бути отвори різної величини (перетинчастий стеноз). При закритті просвіту на великому протязі атрезія ма арактер фірозного тяа.
Кишечник переодить з первинного еимріонального полоення в нормальне шляом поворотуоертання. Затримка оертання на різниетапа призводить до виникнення різних вад, котрі можуть бути причиною кишкової непрохідності.
Класифікація:
За перебігом: гостра і хронічна;
За ступенем закриття просвіту: повна і неповна (часткова)
За видом вади розвитку: атрезія 12-ПК нижче фатерова соска, атрезія 12-ПК вище фатерова соска, стеноз 12-ПК, заворот "середньої кишки", синдром Леда.
8. Консервативні і оперативні методи лікування хвороби Гіршпрунга у дітей.
Ісаков казав, шо внього нема разногласій щодо необхідності оперативного лікування.
Проводиться черевно-промежинна резекція звуженої зони з частиною розширеної.
Операції:
-Свенсона-Хіатта (косий анастомоз шляхом двохмоментної евагінації мобілізованої частини кишки ч/з анальний отвір) ,
-Гюамеля (пряму кишку перерізають над розширенням, нижній кінець зашивають, а верхній виводять між крижами і прямою кишкою до зовнішнього сфінктера, в прямій кишці роблять вікно, ч/з яке сигмовидна кишка виводиться на промежину),
- Соаве (відділяють сероозно-мязевий ша р агангліонарної зони від слизової оболонки, товсту кишку евагінують ч/з анус на промежину, низведену кишку резекують, залишаючи невелику ділянку вільно висячою, надлишкову частину кишки висікають ч/з 15-20 днів після утворенння безшовного анастомозу ).
Оптимальний термін виконання пирації- вік 2-3р.
Консервативне - в період підготовки до пирації.
1. Послаблююча дієта з продуктами, що посилюють перистальтику.
2. Масаж живота.
3. Вправи по зміцненню черевного преса.
4. Разлічниє віди кліззм (очисна, сифонна, вазелінова, гіпертонічеськая)
5. при ректальній ф-мі - пальцеве розтягнення заднього проходу під наркозом.
9. Ембріогенез, класифікація вроджених діафрагмальних гриж у дітей.
Справжні - вроджена патологія, при якій є втрата тонусу діафрагми, коли очеревина під дією тиску разом з органами чер порожнини потрапляє в плевральну порожнину.
Клініка: неясні болі в лівому підребер'ї, задишки, бурчання в підребер'ї, тони серця краще вислуховуються справа, проявляютьсяв старшому віці.
Лікування: торакальний чи абдомінальний доступ
- Діафрагмопластика по Петровському.
Несправжні - ч-з щілину, грижового мішка немає. Клініка: в перші дні під час першого годування.
- асфіксія
- защемлення кишківника, часто зліва.
10. Діагностика та лікування вродженої низької кишкової непрохідності у дітей.
Атрезія тонкої кишки - початок з 2 доби життя, масивне блювання з домішками жовчі і зелені. Випорожнення відсутні. стан спокійний, наростання токсикозу і ексикозу, вялість, при огляді - рівномірне здуття живота, видима перистальтика кишечника. Пальпація неболюча. рентгенологічно- підвищене газонаповнення петель тонкої кишки, чаші Клойберга.
Лікув - ентероентероанастомоз
Меконієвий ілеус-початок з 2 доби життя, зригування, блювання з домішками жовчі і зелені, Випорожнення відсутні. Поведінка неспокійна, стогне, токсикоз, ексикоз, стан важкий, живіт здутий, пальпуються заповнені меконієм петлі кишок.
Рентген: Верхня частина живота мвстить чаші Клойберга, нижня - затемнена,
Лікув: Т-подібний анастомоз (операція Микулича), типова резекція тонкої кишки, ферментотерапія.
11. Паралітична кишкова непрохідність у дітей. Причини, клініка, діагностика, лікування.
Починається поступово, болі незначні, невизначена локалізація, або відсутні, іноді ниючі, постійні, тупі, розпираючі, в пізніх п-дах - обильна, зловонна, геморагічна блювота, стійка затримка стільця, газів, петлі тонкої кишки у вигляді циліндрів, живіт здутий, перистальтика відсутня, "гробова тиша", + с-м Латейссена, , пер чер стінка ригідна, язик сухий. Рентген - чаші Клойбера, в товстій кишці більше газу, ніж рідини.
12. Спастична кишкова непрохідність у дітей. Причини, клініка, діагностика, лікування.
Клініка і діагностика:
короткочасні приступи сильного болю в животі без чіткої локалізації. Загальний стан як правило задовільний. Температура тіла нормальна або субфебрильна. Іноді виникає одноразове блювання. Гази як правило відходять, випорожнення відсутні, але іноді моуть бути. Живіт не здутий, симетричний іноді запалий, при пальпаці м'який у всіх відділах. Іноді вдаться виявити спазмовану кишку. Аускультативно- - чітко виявляються перистальтичні шуми. Змін гемодинаміки нема. Аналізи крові і сечі без змін. Рентгенологічне дослідення має лише диференціально-діагностичне значення.
Лікування:
Антиспатстичні засоби, очисна клізма, грілка на живіт . У важких випадках - двостороння паранефральна блокада. Виявлення і лікуання причини (як правило причиною є гельмінтоз).
13. Хронічний омфаліт ("мокнучий пупок") у дітей. Причини, діагностика, лікування.
1) проста форма -тривале незаживання, серозні, серозно-гнійні виділення
2) флегмонозна - виразка, покрита фіброзним нашаруванням, оточена ущільненим шкірним валиеком. При надавлюванні на пупкову ділянку -> гній з рани, Т.
3) некротична - процес поширюється на пер чер стінку і в глибину. Найчастіше некроз шкіри і відшарування. М.б. евентерація кишкових петель.
Лікування:
1)проста місцеве - туалет пупка Н2О2, УФО
2) флегмонозна - АБ, десенсибілізуючі, вітаміни, стимулююче лікування ( гамаглобулін, плазма). Пов'язки з гіпертон р-ном хлориду натрію, фурациліну.
3) некротична - обколюють АБ насічки шкіри + азот.
14. Хронічний апендицит у дітей. Клініка, діагностика, лікування.
Клініка: біль в правій половині живота, можливі закрепи, що змінться проносами. При пальпаці сліпої кишки - локальна болчість. Рентгенологічно можна виявити:
- незаповнення або часткове заповнення барієвою масою апендикса, обумовлене облітерацією його просвіту.
- виражена деформація відростка;
- незвичайне положення відростка у поєднанні із фіксацією його злуками;
- тривала (до 2-3 діб) затримка барієвої суміші у відростку;
- копроліти у відростку.
Діагноз досить важкий і може бути поставлений лише після ретельного клінічного обстеження і з виключенням у першу чергу захворювань нирок і сечовивідних шляхів, неспецифічного мезаденіту, гельмінтозів, а у дівчаток - і патологій з боку геніталій.
Лікуавання: апендектомія.
15. Стадії інвагінації кишечника у дітей. Клініка, діагностика.
Клініка
- біль приступоподібний
- блювота повторна
- непрохідність
- інвагінат
- кров в калі
І ст - яскрава клін картина до 10 год (стан шоку) - раптовий крик, сучення ніжками, тримання за живіфт. Різка лідість, липкий холодний піт, м.б. блювота, Т, кров, пульс - в нормі. Може пальпуватися інвагінат. Сліпої кишки немає - с-м Дансе.
ІІ ст - 10год-2 доба - компенсація. Болі часті, тривалі, крик менший але постійний. Блювота калом, кров в калі (спочатку - малинове желе, потім темний). Живіт здутий, болючий. †Т, лейкоцитоз.
ІІІ ст - декомпенсована - розвиток перитоніту.
Лікування: Консервативне до 12 год- дезінвагінація балоном Річчардсона.
Оперативне.
16. Халазія стравоходу у дітей. Клініка, діагностика, лікування.
Мається на увазі зіяння, недостатність кардії. Проявляється блюванням, яке виникає з перших днів одразу після годування. Блювання частіше у положенні лежачи, при плачі, крику. Діагноз підтверджується при контрастній рентгенографії стравоходу в положенні Тренделенбурга.
Лікуваня:
Виір методу лікування визначаться даними ендоскопі. При відсутності пептичних усткладнень доцільне консервативне лікування. Сюди відноситься правильне харчування у вертикальному положенні, після годування і під час сну дитині надають напівсидячого положення. Доцільно застосовувати концентровані суміші з додаванням сиру. Дитину необхідно щодня важити. щоб доповнити недостатнє харчування парентеральним шляхом. У випадку, коли виявлено пептичні ускладнення показані антирефлюксні операці.
17. Варікоцеле у дітей. Причини, діагностика, лікування.
Клініка:
І ст виявляється пальпаторно стоячи, при натужуванні.
ІІ ст - розширені і звивисті вени видно
ІІІ ст на фоні вираженого варикоцеле яєчко ­ і дрябле.
Лікування: оперативне з ІІ ст.
Операція Іванісевича - припинення ретроградного кровотоку від нирки до яєчка шляхом перев'язки яєчкової вени.
Операція Паломо - шляхом перев'язки яєчкової вени і артерії. Модифікція - відсепаровування лімфатичних судин.
18. Грижі переднього відділу діафрагми у дітей. Клініка, діагностика, лікування.
Гриа переднього відділу діафрагми - це переміщення органів черевної порожнини через щілину Лоррея або отвір Морганьї в загрудинний простір. Розрізняють парастернальні і френіко-перикардіальні грижі.
Клініка: ціаноз, задишка, блюваня, неспокій. Можлива аритмія або навіть зупинка серця. Рентгенологічно - нашарування петель кишечника на тінь серця.
Лікування: серединна лапаротомія від мечевидного відростка до пупка. Органи черевної порожнини, що перемістилися, низводять шляхом обережного потягування. Накладають ряд швів на діафрагму, проводять перитонізацію парітальною очеревиною. Рану черевної порожнини пошарово зашивають наглухо.
19. Мастит новонароджених. Клініка, лікування.
Вникає у дітей перевеважно у період фізіологічного нагрубання молочних залоз.
Клініка: Захворювання почин. гостро. З'являється неспокій, поруш. апетит. Температура тіла підвищується до 38,5 С. Загальний стан відносно задовільний або середньої важкості, рідше важкий. В ділянці молочної залози - гіперемія шкіри і припухлість, яка поступово збільшується. Пальпація ділянки запалення болюча, пальпується щільний інфільтрат з досить чіткими краями, який легко зміщуться. На кінець 1-ї початок 2-ї доби- колір шкіри над припулістю стає синшно-багряний, болючість посилюється, в центрі інфільтрату з'являється флюктуація. В крові - лейкоцитоз із зсувом уліво, підвищення ШОЕ.
Лікуавання: вскриття гнійника і загальнозміцнююча терапія.
20. Синдром Ледда. Етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування.
С-м Лєдда:
- caecum subhepaticum, від неї - ембріональні тяжі до очеревини, заворот тонкої кишки по годинниковій стрілці.
- поєднання здавлення ДПК і заворот a.mesenterica superior тонкої кишки (по годинниковій стрілці)
- виникає в перший день після народження
- часті блювоти, застійні, темно-зеленого кольору (є непрохідність нижче papillаe Fateri),
- немає больвого синдрому
- відчуття переповнення
При повному синдромі (коли є заворот:
1) ахолічни стілець
2) сегментуюча перистальтика
3) рентген - два рівня рідини у вертикальному положенні (шлунок і ДПК)
4) діти кричать і блюють з домішками крові.
Лікування: - розвернути тонку кишку і дуодено-єюноанастомоз бік в бік (вище перешкоди).
21. Клініка, діагностика і особливості хірургічного лікування піддіафрагмального абсцесу у дітей.
Клініка: - клініка плевропневмонії
- інтоксикаційний с-м
- ознаки місцевого перитоніту
Лікування: 3 доступи
1) позаплевральний по Мельникова (зрезекцією 10-11 ребра)
2) по Клерману (для передніх абсцесів) паралельно реберній дузі
3) черезплевральний
22. Злукова кишкова непрохідність у дітей. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.
Етіологія: будь-яке запаленя або травма черевної порожнини (в т.ч. й оперетивні втручання).
Патогенез: множинні злуки склеюють кишечні петрлі, порушучи пасаж вмісту і створюючи умови для виникнення непрохідності, що має характер обтураційної. Шнуровидні злуки можуть бути причиною странгуляційної кишкової непрохідності.
Класифікація:
1) рання - отураційна (3-4- дні після операції);
2) пізня - странгуляційна - місяці й роки.
Клініка: біль у животі, який з часом стає приступоподіним, блювання. Асиметрія живота. Аускультативно періодично виявляються слабкі коишкові шуми. Пальпація живота болюча внаслідок наявності перитонеальних явищ (при ранній непроідночсті). Самостійних випорожнень нема. Рентгенологічно - множинні рівні рідини і газові міхурі.
Лікування:
При раній непрідності:
консервативне лікування: комплекс заходів по посиленню перистальтики, попередженю інтоксикації і зневоднення, підвищенню реактивних сил організму. Оперативне лікуавання: накладання тимчасової ентеростоми з розраунком на розсмоктування злук і відновлення прохідності.
При пізній непроідності: висікання злук з вирівнюванням деформованих і перегнутих петель кишок.
23. Особливості обстеження дітей з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини
Остеення потрібно проводити з врахуванням дитячої психіки. Дитину потрібно заспокоїти, відволікти. Іноді доводиться проводити обстеження із застосуванням знеболення, заспокійливих (наприклад клізми з хлоралгідратом). Часом навіть під час сну (фізіологічного або медикаментозного). Якщо маніпуляція має бути болючою, краще дитині про це одразу сказати, ато вона престане вам довіряти. А бувалі хірурги взагалі радять підсилати до хворих дітей, котрим будуть робити якісь маніпуляції, своїх лазутчиків (у відє дітей з сусітніх палат) щоб ті псиологічно настроїли хворого не боятися.
24. Лікування гострого гематогенного остеомієліту в залежності від його патогенетичної стадії.
1) активна дезінтоксикаційна терапія (гемодез, глюкоза з інсуліном, поліглюкін, плазма)
2) десенсибілізуюча, пр-ти Са, дімедрол, супрастин
3) пасивна імунізація о-зму (гіперімунна стафілококова плазма, антистафілококвий гама-глобулін.
4) АБ широкого спектру в/в, в/кістково + протеоліт ферменти + лінкоміцин
5) остеоперфорація (на межі з здоровими ділянками - 2-3 перфоративні отвори діаметром 3-5мм виділ гній, промивання фурациліну + АБ.
25. Апендикулярний абсцесс у дітей. Особливості клініки і діагностики. Доступи та особливості оперативної тактики.
Апендикулярний абсцес супроводжєуться високою температурою гектичного характеру, появою болю в животі, блюванням, наростанням симптомів подразнення очеревини. При огляді - здуття живота і його асиметрія за рахунок правої половини, де іноді може з'являтися гіперемія шкіри. Пальпаторно - різка болючість в ділянці інфільтрата і флюктуація. Виражений с-м Щоткіна-Блюмберга. Часто - кишкова непроідність.
В крові - лейкоцитоз із лівим зсувом, підвищення ШОЕ, можлива токсична зернистість нейтрофілів.
Лікування: вибір доступу для вскриття абсцесу залежить від його локалізації. При локалізаці гнійника в правій клубовій ділянці проводять розріз Волковича-Дьяконова, при ретроцекальному абсцесі, розріз продовжу.ть до поперекової ділянки, або роблять розріз біля клубового гребеня. Асцес в прямокишково-матковому або прямокишково-міхуровому заглибленні свскрива.ть ч\з пряму кишку.
Характер оперативного втручання залежить від положення гнійника відносно передньої черевної ствінки.
Якщо абсцес спаяний з передньо. черевно. стінко., проводять розріз шкіри і ПЖК у місці фл.ктуації, тупим шляхом розділя.ть інфільтровані мязи і очеревину і потрапля.ть в порожнину абсцесу. Аспіратором відсмокту.ть гній з порожнини, промива.ть р-нами антибіотиків, тампону.ть марлевими смужками з мазз. Вишневського і підводять ніпельні мікроірригатори для введення антибіотиків впродовж 2-3 днів.
При самовільному прориві абсцесу в черевну поронину показана лапаротомія, відсмоктування гно. з черевної порожнини і введеня в неї ніпельних мікроірригаторів для орошення антибіотиками. Крім того ропводять вскритя гнійника окремим розтином черевної стінки над інфільтратом і тампонування цієї поронини.
26. Основні патофізіологічні синдроми при перитоніті у дітей.
1) іноксикація
2) порушення кислотно-луної рівноваги.
3) водносольовий дисбаланс.
4) гіпертермічний синдром.
27. Консервативне і оперативне лікування інвагінації кишечника у дітей.
Конисервативне лікування: провидиться в момент діагностики - В пряму кишку під контролем рентгену за допомого. балона Річардсона обережно нагнітать повітря і слідку.ть за поступовим його поширеням по товстій кишці до інвагінату. Продовжуть нагнітання повітря з мето. розправлення інвагінату, критерім чого є проникнення повітря в дистальний відділ клубової кишки. Після закінчення маніпуляції в пряму кишку вводять газовідвідну трубку для видалення надлишку газу з товстої кишки. Далі проводять динамічне спостереження за хворим з контрастуванням кишечника барієвою сумішшю.
Оперативне лікування:
Черевну поронину вскривають серединим або параректальним доступом. В корінь брижі вводять 20-30 мл 0,25% р-ну новокаїну. Інвагінат повністю виводять в рану і розправляють. Дезінвагінацію проводять методом "здоювання". Перевіряють життєздатність кишки. При відсутності ознак змертвіння кишки її опускать в черевну порожнину і рану черевної стінки зашивають пошарово наглухо. Якщо не вдалося провести дезінвагінацію або виявлено некроз ділянки кишки - проводять резекцію в межах здорових тканин з накладанням анастомозу.
28. Клініка, лікування пупкових гриж у дітей.
Клініка: вип'ячування в діл пупка, що самостійно вправляється.
Лікування: грижа до 1 року - не оперують.
Призначають викладання дитини н живіт з 1 міс на 1-3 хв 5-10 раз/день, ЛФК, масаж.
Якщо защемлення операція в любому віці.
Оперативне лікування по Лексеру - на пупок накладають кисетний шов з формуванням пупка.
29. Розлитий гнійний перитоніт у дітей. Клініка, діагностика, лікування.
1) паралітична КН
2) здутий живіт, блювота, виражена венозна сітка
3) пастозність чер стінки
3) калитка набрякла, водяниста
5) немає дефансу м'язів
6) - с-м Роздольського.
Д-ка:
- лапароскопія
- лапароцентез
Лікування: - передопераційна підготовка
- зонд в шлунок і пряму кишу
- інтубаційний наркоз
- широка лапаротомія
- ліквідація джерела перитоніту
- ревізія чер порожнини
- операційний лаваж
- лапаростомія
- АБ + антигістамінні.
30. Динамічна кишкова непрохідність. Класифікація, причини, клініка, лікування.
У н/н - функціональна неповноціннясть травної с-ми, після ЧМТ, кишкові захворювання, сепсис.
Клініка: багаторазова блювота
- симетричне здуття живота
- затримка стільця, газів
- постійні ниючі болі в животі
- рентген - множинні чаші Клойбера, невеликого діаметру рівномірного розширення.
Лікування: пряма стимуляція скорочень кишківника - клізми, в/в гіпертон хлорид натрію, електростимуляція, прозерін, паранефральна блокада.
- постійний шлунковий зонд, інтубація кишечника.
31. Класифікація кровотеч із травного тракту у дітей.
1. Травматичні і не травматичні.
2. Від розриву судини , від роз'їдання стінки судини , діапедезні (по механізму).
3. Внутрішні і зовнішні ( по локалізації).
4. Артеріальні , венозні , капілярні , змішані.
5. По топографії : легеневі , ШКТ ,маткові , носові і т д.
6. По часу виникнення :
а)первинні (виникають зразу після травми );
б)вторинні (виникають після того , як первинна кровотеча була зупинена ):
ранні ( вперші 2-3 дні ).Причини
-- відходження тромба ,
-- зіскакування лігатури,
-- випадіння інородного тіла.
Пізні (на10-15 день) .Причини:
-- Підвищення АТ,
-- Гнійно-запальні процеси в рані.
Ускладнення :
Анемія ( 1,2,3 ст.)
2.Гіпотензія.
3.Геморагічний шок.
4.Гіпоксія.
5.Ацидоз .
6.Смерть .
Класифікація кровотеч за віком дитини :
I група --- період н/н (до 28 дн.):
1) Мелєна н/н .
2) Повний с-м Лєда.
3) Неспецифічний виразковий ентероколіт.
4) Прямокишкові кровотечі.
5) Хв. Мінковського - Шофара.
6) Хв. Гоше .
7) Хв. Верльгофа .
II група --- період грудного віку ( до 1 року):
1) Тонкокишкова інвагінація.
2) Халазія стравоходу.
3) Грижі стравохідного отвору діафрагми.
III група --- 1-3 роки:
1) Кровотечі дивертикула Меккеля.
2) Пухлини і подвоєння кишківника.
IV група --- 4-7 роки :
1) Поліпоз товстого кишечника.
2) Поодинокі поліпи .
3) Тріщини заднього проходу .
4) Легеневі кровотечі.
V група --- 8-14 років :
1) Хвороби ШКТ та 12пк.
2) Геморагічний гастрит .
3) С-м Мельорвейса.
4) Портальна гіпертензія .
5) Аномалії розвитку селезінки.
6) Кісти яєчника.
VI група --- посттравматичні кровотечі :розрив печінки , селезінки , нирок .
VII група ---травми сечовидільної с-ми : пошкодження нирок , сечового міхура , розрив уретри .
Кровотечі з верхнього відділу травного тракту можуть бути обумовлені виразковою хворобою шлунка чи дванадцятипалої кишки (68%), варикозним розширенням вен стравоходу і кардіального відділу шлунка (12%), эрозивним гастритом, поліпами, раковими пухлинами й ін. (20%). У тонкій і товстій кишці кровотечі можуть бути викликані дивертикулами тонкої і товстої кишки, поліпами, дивертикулом Мекеля, раком, саркомою, ангіомою, міомою, карциноїдом, неспецифічним виразковим колітом, хворобою Крона, розривом аневризм чи аорти мезентеріальних судин, тромбозами і емболіями мезентеріальних судин, кишковою непрохідність, зокрема при інвагінації
32. Синдром електролітних порушень при перитоніті у дітей.
Витрарта води і солей при перитоніті відбувається внаслідок блювання, рідких випорожнень, скупчення рідини та електролітів у вільній черевній порожнині і паретично-зміненому кишечнику. Велике значення має втрата солей і рідини через шкіру і з легені. Швидка втрата солей (особливо натрію і хлору) призводить до розвитку метаболічного алкалозу.
33. Ацидоз у дітей. Класифікація, патогенез, клініка, діагностика, лікування.
див. пит. №51.
34. Етіологія,патогенез, класифікація, клініка, діагностика інвагінації кишечника у дітей.
Інвагінація - проникнення одного відділу кишечника в просвіт іншого.
Етіологія і патогенез: функціональні і анатомічні особливості ілеоцекальної зони у дітей (недостатність ілеоцекального клапана, висока рухомість сліпої кишки), розлад правильного ритму перистальтики (при зміні режиму арчування, введенні прикорму, запальних захворваннях кишечника).
Класифікація: ілеоцекальна, тонкокишкова, товстокишкова.
Клініка і діагностика:Виникає раптово серед повного здоров'я. Неспокій, плач, відмовляння від їжі. Страдальний вираз оличчя. Приступи болю часті з невеликими інтервалами затишшя (3-5 хв). Через дкеякий час зявляється блювання. Температура частіше нормальна. Випорожнення спочатку нормальні за рахунок спорожнення дистальних відділів. Пізніше з прямої кишки відходить лише кров перемішана із слизом. Здуття живота не відмічаться.. Живіт як правило мякий доступний пальпації у всіх відділах. Справа від пупка ближче до ділянки правого підребер'я можна виявити пухлиноподіний утрвір мягко-еластичної консистенції. Проводять рентгенологічне дослідження. Виявляться т.з. с-м "клешні рака".
35. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування меконіальної непрохідності у дітей.
Викликається муковісцедозом. З-зи зовн секреції виділяють густий секрет в резщультаті появи патологічного мукопротеїду закупорка вивідних протоків з-зи утворення ретенційних кіст кістофіброз органів, особливо п/ш з-зи. Розвивається цироз печінки, фіброз легень.
Обтурація Термінальних відділів тонкої кишки, розвивається обтурація, низька КН на рівні баугінієвої заслінки.
Клініка: неспокій, метеоризм (тотальний), блювота, затримка стільця, газів, + с-ми плеску, Валя, Рентген - чаші Клойбера.
Підозра:
- при очисній клізмі виділ слиз
- завжди є недорозвиток товстого кишківника
- проба Швахмана - при муковісцедозі в поті † натрію більше 60ммоль/л, хлору більше 70 ммоль/л. В нігтях - ­ натрію, хлору. М'ясистий вміст в низу живота.
- рентген - кальцинати по ходу товстого кишківника.
Лікування: оперативне заг знеболення резекція анастомоз кінець в кінець єюностома по Мікулічу - подвійна з катетером у відвідній петлі; по Бішару, Куну - Т-подібний анастомоз.
36. Клініка, діагностика і особливості лікування апендикулярного інфільтрату у дітей.
У дітей розвивається дуже рідко - входить паросток, сліпа кишка, великий сальник, петлі тонкої кишки, фібрин.
Характерна постійність Т.
Лікування: - у малих - операція до 3 років
- у 3-14 років - АБ, холод при неефективності - операція.
37. Кровоточивий дивертикул Меккеля. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика і лікування.
Дивертикул виявляється випадково при операції або при розвитку ускладнень:
1) кровотеча - виникає гостро, кров в калі темно-коричневого кольору, розвивається анемія
2) дивертикуліт - с-ми подібні до апендициту - при несвоєчасній діагностиці перфорація перитоніт
3) кишкова інвагінація - протікання типове
4) КН може бути викликана перекрутом кишкових петель навколо дивертикула
Діагностика: важка. Рентген нічого недає, пробна лапаротомія.
Лікування: видалення:
а) при вузькій ніжці - як аппендицит
б) широка основа - клиновидна резекція з наступним ушиванням стінки.
38. Етіопатогенез, класифікація, клініка, діагностика, методи оперативного лікування крипторхізму у дітей.
Етіопатогенез- корткі судини яєчка, недорозвиток пахового каналу, перешкоди у вигляді сполучнотканинної перегородки на виході з пахового каналу або на вході в калитку, існує така думка, що крипторхізм - це наслідок порушення диференціювання мезенхімальної тканини
Форми:
1) абдомінальна над входом в паховий канал
2) інвагінальна - в паховому каналі.
Етіологія: відхилення (лонна, пахова, стегнова, промежинна).
Д-ка: - огляд
- пальпаторно - яєчко або не пальпується, або в паховому каналі, аде звести його в мошонку неможливо.
Лікування: операція в 4-6 років Торека-Герцена (2-й етап) - фіксація яєчка до широкої фасції стегна.
39. Ембріогенез, класифікація, клініка, особливості лікування ембріональних гриж пупкового канатика у дітей.
Це вроджена патологія з невідомою причиною. Діти народжуються з вип'ячуванням в діл пупка з 3-ма оболонками пуповини - амніон, вартоновий студень, очеревина. Екстрофія сечового міхура - нижче пупка немаї передньої черевної стінки, нема стінки сечового міхура, а рана представлена слизовою задньої стінки сечового міхура. Чатос+ атрезії, заяча губа.
Тактика: діией в стерильні пеленки (попередження інфікування) в хірурггічне відділення.
Лікування: без підготовки - масковий наркоз
- коли грижа мала (до 5см) - по краю відсікаємо і зшиваємо;
- середня (до 8см) - спочатку вправляємо вміст в чер порожнину, утворення складки зверху на грижовому мішку, потім - часткова резекція в воротах грижі, утворюємо вентральну грижу. Ч-з 1рік - операція по Ольхаузену, операція Гросса (двохмоментна) - зшивання шкіри і підшкірної клітковини.
- велика (більше 8см) - перетворюємо у вентральну консервативним шляхом - задублення оболонок грижового мішка з 70% спиртом - І доба - клжну год, ІІ - кожні 2год. Утворюються грануляції.
Операція по способу Тихомирової за рахунок піхви прямого м'яза живота, трьохмоментна операція з використанням синтетичних плівок.
40. Ахалазія стравоходу. Клініка, діагностика, лікування.
Клініка:
-регургітація - блювота зразу після годування без нудоти, блювотні маси незміненою їжею, менше, ніж прийнята їжа
- дисфагія - давиться під час годування, гірше проходить тверда їжа
- похудання
м.б легеневі ускладнення в результаті аспірації.
Рентген:
- розширення тіні середостіння
- с-м провалювання в діл спазмованого кардіального відділу
- розширення стравоходу.
ЕГДС - розширення стравоходу з залишками їжі.
Лікування: операція Хеллера - позаслизова кардіоміотомія.
41. Класифікація, клініка, лікування гемангіом у дітей.
Локалізується на лиці, волосистій частині голови.
Прості - капілярні, розташовані поверхнево, пляма червона, з чіткими межами, незначно виступає над поверхнею шкіри.
Кавернозні - (печеристі) - складаються з наповнених кров' порожнин. Розташовані в п/ш клітковині, м'язах. Шкіра без змін.
Комбіновані - складаються з вищеперерахованих.
Змішані - гемангіома + пухлина клітковини з інших тканин.
Клініка: Червоні плями, які зменшуються, бліднуть при натискуванні на них. При крику дитини збільшуються і червоніють. Пальпаторно - неболюча, гаряча.
Характерний швидкий ріст в перші місяці життя.
Лікування: Оперативне, коли можна видялити всю пухлину.
Консервативне: вплив Ї і ­ Т, променева терапія, гормональна терапія.
42. Ексикоз - причини виникнення, класифікація, клініко-лабораторна діагностика, основні принципи лікування.
Діагностичні критерії дегідратації ізотонічного типу.
дитина дещо збудж. або млява; помірний субфебрилітет; Ї апетиту і діурезу; Ї маси тіла не > як на 5%; помірно вираж. спрага; тахікардія, приглуш. серц. тонів, норм. або ­ АТ; індекс гематокриту 40-50%; дефіцит основ - 2-5 ммоль/л, стан гемостазу не змінений, рН крові - 7,36-7,40.
Діагностичні критерії дегідратації вододефіцитного типу.
гіперемія, збудж., тонічні корчі, різко вираж. спрага; втрата маси тіла до 10%; різко вираж. клініка ексикозу: слизові і склери сухі, западає велике тім'ячко, Ї салівація, потовиділення, діурез; тахікардія, пульс слабкий, приглуш. тонів серця, ­ АТ; індекс гематокриту 55-50%, дефіцит основ - 5-10 ммоль/л; незначна гіпокоагуляція; гіпернатріємія, незначна гіперкаліємія.
Діагностичні критерії дегідратації соледефіцитного типу.
різко вираж. ексикоз; гіпотермія; адинамія, гіпорефлексія; швидко розв. сопор або кома; м'яз. гіпотонія, парез кишок; іноді розвив. склерема, афонія; Ї маси тіла досягає 15%; шкіра суха, бліда, западає велике тім'ячко; пульс частий, слабкий, тони серця глухі; АТ Ї; дитина відмовл. від води; швидко наростають гемодинамічні розлади; гостра нирк. недост. (олігурія, анурія); у сиров. крові гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергамаглобулінемія; рН крові < 7,3; дефіцит основ - > 10 ммоль/л; посил. ІіІІ фаз зсід. крові з ­ фібринолізу і тромбоцитопенії; гіпокаліємія; гіпонатріємія; індекс гематокриту ­ до 60-70%.
Лікування
1) при ізотонічному ексикозі ( втрачаються і вода і солі ).
Співвідношення сольових до водних розчинів =1:1
2) при вододефіцитному - сольових -1 : 2 водних.
3) при соледифіцитному - водних -2 : 1 сольових.
- у віці 3 днів- дитина мусить отримувати на добу 40-50 мл/кг
- у віці 5 днів- дитина мусить отримувати на добу 80-90 мл/кг
-- у віці 10 днів- дитина мусить отримувати на добу 125-150 мл/кг
- у віці 3 міс - дитина мусить отримувати на добу 140-160 мл/кг
- у віці 2р - дитина мусить отримувати на добу 115-125 мл/кг
- у віці 10р - дитина мусить отримувати на добу 70-85 мл/кг
- у віці 14р - дитина мусить отримувати на добу 50-60 мл/кг
Рідина заміщується за рахунок в/в вливання р-ну Рінгера і т.п.
43. Клініка, діагностика, лікування абсцесу Дугласового простору у дітей.
Клініка і діагностика:
Температура до 38-39С, постійного або гектичного характеру. Іноді нерізкий біль у низу живота. Поверхнева пальпація болюча. Глибока - може бути болюча над лобком. С-м подразнення очеревини як правило відсутні. Частий болючий сечопуск, рідкі випорожнення з домішками слизу, тенезми. Лейкоцитоз із лівим збоченням, Збільшення ШОЕ. При пальцевому дослід. прямої кишки - болючість передньої стінки прямої кишки, випинання цієї стінки, гіпотонія або зіяння сфінктера. Різниця між ректальною температурою і температурою в аксілярній ямці 11,1-1,4 С.
Лікування: до появи розмягчення - А широкого спектру дії, постільний режим, лікувальні клізми. При появі розмягчення - вскриття через передню стінку прямої кишки. Після вскриття - ліжковий режим з припіднятим головним кінцем ліжка, безшлакова дієта.
44. Особливості клініки, діагностики та лікування гострого апендециту у дітей молодшого віку.
1) на 1 місці - інтоксикаційний с-м
2) немає 2-фазності болів
3) багаторазова блювота
4) ­ Т до 38° С, блідість
5) м.б. рідкий повторний стілець
6) олігурія
7) в крові - виражений лейкоцитоз, зсув вліво, токсична зернистість нейтрофілів.
8) немає токсичних ножиць
9) дефанс м'язів
10) с-м Філатова - пальпаторна болючість
11) с-м відштовхування руки
12) с-м Роздольського - с-м приведеної ніжки
Діагностика:
- Заспокійливі (седуксен) - знімає активний дефанс, пасивний залишається. 3% хлоралгідрат підігріти до Т тіла - клізма 10-25 мл.(НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ!)
45. Ембріогенез, класифікація і патофізіологія атрезії стравоходу.
Страховод і дихальні шляхи в ембріогенезі - з одного зачатка і в ранніх етапах сполучаються між собою. Тому при порушенні диференціювання і відшнуровки страховоду - атрезії.
Розрізняють : - з езофаготрахеальною норицею
- без нориці.
Клініка: пінисті виділення з рота, носа, порушення дихання, задишка, скупчення слизу після відсмоктування.
В легенях - багато різних хрипів, ціаноз носогубного трикутника, ознаки гострої ДН. Аспіраційна пневмонія. Кашель під час годування.
Д-ка: - зондування стравоходу
- проба Елефанта - шприцом вводимо повітря в зонд якщо в шлуну почуємо шум, якщо ні шуму не буде.
- проба Фарбера - обстеження меконію на амніотичну рідину.
- Рентгенконтрастна оглядова рентгенографія.
Лікування:
- годують енетрально, глюкоза, альбумін
- оксигенотерапія
- відсмоктування слизу з стравоходу.
Оперативно:
- правобічна бокова торакотомія ч-з ложе 5 ребра або в 5 міжребер'ї
- перев'язка нориці 2-ма лігатурами
- якщо діастаз не більше 1,5 м можна анастомоз
- подвійна гастростомія : 1) в дні шлунка для репонування; в діл пілоруса для годування.
46. Пухлина Вільмса у дітей.
Це ембріональна аденоміосаркома нирки. Слабість, недомагання, Ї апетиту.
Об'єктивно: рухома, малоболюча, округлої або неправильної форми гладка або горбиста, щільна, рідше еластична, м.б. флюктуація. Дуже великих розмірів може ­ і асиметрію живота. в пізніх стадіях + болі.
В сечі - еритроцити, лейкоцити. Розвивається анемія. Здавлення ниж порожнистої вени асцит, набряк ніг. Метастази в заочеревинні л/в, м.б. в легенях, печінці.
Рентген (олгядовий) - щільний утвір, що зміщує петлі кишок. Ниркова ангіографія - ­ васкуляризація пухлини.
Лікування:
- нефректомія
- поліхіміотерапія.
47. Вроджений пілоростеноз у дітей. Клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
1) починаючи з 3 тижня спорадичні блювоти
2) далі регулярні, після кожного прийому їжі
3) блювота фонтання (вигляд кислого молока, кислий запах, немає домішок жовчі), кількість блювоти більше кількості їжі (застій їжі)
4) худі, зневоднені, на початок 2-го місяця вигляд маленького старичка.
5) голодні закрепи
6) перистальтика по типу "пісочного годинника"
7) низ живота запалий (Ї пневматизації кишківника)
8) барій затримується до доби (норма до 3-4 год)
Лікування тільки оперативне - операці по Фреде-Рамштедту (підслизова пілоротомія)
Доступ по Робертсону: середня відстань між пупком назовні від зовнішнього краю прямого м'язу живота, розріз 3-5 см.
48. Особливості оперативного лікування міжпетлевого абсцесс-інфільтрату у дітей.
аналогічно апендикулярному абсцесу Див. 25
49. Клініка, діагностика, лікування міжпетлевого абсцесс-інфільтрату у дітей.
аналогічно апендикулярному абсцесу Див. 25
50. Портальна гіпертензія у дітей. Причини, класифікація, клініка, діагностика, лікування.
Класифікація-
1) внутрішньопечінкова форма (після гепатиту, цирозу, х-би Бадда-Хіарі, пухлини печінки)
2) позапечінкова (внасл. вад розвитку печінкових вен, тромбозу ворітної вени, стиснення її рубцями, пухлинами) - в дітей найчастіше
3) Змішана - вона і в Африці змішана
Виявляють спленомегалію, кровотечі ШКТ, болі в лівому підреберрі, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З міна печінкових проб. Виконують - рентгенографію страховода (варикозно розширяні вени), спленоманометрію, спленопортографію, гепатоманометрію, пункційну біопсію печінки, гаммасцинтіграфію, геогепатографію.
51. Ацидоз - причини виникнення, класифікація, клініко-лабораторна діагностика, лікування.
1) Дихальний (газовий) - коли підвищується напруженн вуглекислоти в крові. При пригніченні дихального центру анестетиками, остаточій дії міорелаксантів, порушенні прохідностідихальних шляхів, при емфіземі, травмах ГК, при поліомієліті, крупах (гречаній, вівсяній і особливо кукурудзяній, а якщо серйозно - то при несправжньому (підскладковому ларинготрахеїті) і при дифтеритичному крупах), в післяопераційному періоді внаслідок гіповентиляції.
2) Метаболічнмй ацидоз - при нирковій недостатності, початкових стадіях перитоніту, діабеті, ССС-розладах, порушеннях гідроіоннної рівноваги, шоку.
- компенсований, некомпенсований
Діагностика- Зниження рН нижче 7,35
декомпенсований - порушення ССС, порушення периферичного кровообігу, анурія, порушення свідомості, гіподинамія, задишка
52. Гострий гематогенний остеомієліт у дітей. Етіологія, патогенез, діагностика.
Викликається гноєрідною флорою.
Патогенетичні стадії, кпініка гострого гематогенного остеомеліту:
І ст - флегмона кісткового мозку - біль пульсуючий, розпираючий, сіпаючий, пальпаторної болючості немає, є перкусійна, тумор, ­ об'єму кінцівки, почервоніння нема, бо процес в кістці, наявне порушення ф-ції.
ІІ ст - піднадкістний абсцесс - біль зменш., бо є незначне дренування, пальпаторно - дуже сильний. ­ набряк, є почервоніння, порушення ф-ції, блідість + судинний малюнок.
ІІІ ст флегмона м'яких тканин - біль, ­ тактильна болючість, ­ набряк, ­ місцева Т, ­ почервоніння, порушення ф-ції.
Є токсична (адинамічна) - переважають важкі загальнотоксичні прояви- гіперергія, септикопіємічна, місцева ф-ми.
Місцева ф-ма - Біль в кістці, обмежує рухи внаслідок болю, при пальпації і перкусії біль збільш.
Для ранньої діагностики використовують радіоізотопне скенування з технецієм.
Рентгенологічні ознаки - Розрідження і змазаність кістки, остеопорроз взоні запалення, губчаста речовина має крупноплямистий рисунок. Далі- розволокнення і нерівність контурів кортикального шару. Найбільш достовірна ознака - лінійний периостит. Далі утворюються порожнини з секвестрами.
53. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування механічної непрохідності у дітей.
- причина - обтурація, найчастіше- копростаз, глисти, яких діти дуже люблять виколупувати з дохлих котів і собак і ковтати в необмежених кількостях.
- переймоподібні болі, здуття живота, блювота, об'єктивно: асиметрія живота, видима перистальтика, аускульт - бурхлива перистальтика, + с-м Склярова, Спасокукоцького ; ренген - чаші Клойбера ч-з 3-5 год чіткі.
При каловій- позитю с-м ямк, коли після натискання залишається ямка на утворі, який пальпується.
Лікування - При каловій - наполегливе клізмування всіми відомими методами, особливо - сіфонне клізмування., послаблюючі, електростимуляція кишечника.
При пухлинах- ентероентероанастомоз. При глистах- ентеротомія і видалення глистенят.
54. Синдром дегідратації при перитоніті у дітей. Патогенез, клініка, лікування.
Витрата води і солей при перитоніті відбувається внаслідок блювання, рідких випорожнень, скупчення рідини та електролітів у вільній черевній порожнині і паретично-зміненому кишечнику. Велике значення має втрата солей і рідини через шкіру і з легені. Швидка втрата солей (особливо натрію і хлору) призводить до розвитку метаболічного алкалозу.
Діагностичні критерії дегідратації ізотонічного типу.
дитина дещо збудж. або млява; помірний субфебрилітет; Ї апетиту і діурезу; Ї маси тіла не > як на 5%; помірно вираж. спрага; тахікардія, приглуш. серц. тонів, норм. або ­ АТ; індекс гематокриту 40-50%; дефіцит основ - 2-5 ммоль/л, стан гемостазу не змінений, рН крові - 7,36-7,40.
Діагностичні критерії дегідратації вододефіцитного типу.
гіперемія, збудж., тонічні корчі, різко вираж. спрага; втрата маси тіла до 10%; різко вираж. клініка ексикозу: слизові і склери сухі, западає велике тім'ячко, Ї салівація, потовиділення, діурез; тахікардія, пульс слабкий, приглуш. тонів серця, ­ АТ; індекс гематокриту 55-50%, дефіцит основ - 5-10 ммоль/л; незначна гіпокоагуляція; гіпернатріємія, незначна гіперкаліємія.
Діагностичні критерії дегідратації соледефіцитного типу.
різко вираж. ексикоз; гіпотермія; адинамія, гіпорефлексія; швидко розв. сопор або кома; м'яз. гіпотонія, парез кишок; іноді розвив. склерема, афонія; Ї маси тіла досягає 15%; шкіра суха, бліда, западає велике тім'ячко; пульс частий, слабкий, тони серця глухі; АТ Ї; дитина відмовл. від води; швидко наростають гемодинамічні розлади; гостра нирк. недост. (олігурія, анурія); у сиров. крові гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергамаглобулінемія; рН крові < 7,3; дефіцит основ - > 10 ммоль/л; посил. ІіІІ фаз зсід. крові з ­ фібринолізу і тромбоцитопенії; гіпокаліємія; гіпонатріємія; індекс гематокриту ­ до 60-70%.
Лікування
- у віці 3 днів- дитина мусить отримувати на добу 40-50 мл/кг
- у віці 5 днів- дитина мусить отримувати на добу 80-90 мл/кг
-- у віці 10 днів- дитина мусить отримувати на добу 125-150 мл/кг
- у віці 3 міс - дитина мусить отримувати на добу 140-160 мл/кг
- у віці 2р - дитина мусить отримувати на добу 115-125 мл/кг
- у віці 10р - дитина мусить отримувати на добу 70-85 мл/кг
- у віці 14р - дитина мусить отримувати на добу 50-60 мл/кг
Рідина заміщується за рахунок в/в вливання р-ну Рінгера і т.п.
55. Поліпоз товстої кишки. Етіологія, клініка, діагностика та лікування.
Симптоматика може бути бідна, може бути кров калі. При ректороманоскопії можна бачити множинні поліпи, те саме - при фіброколоноскопії.
Лікування - резкція товстої кишки, геміколектомія.
56. Клініка, діагностика атрезії анального отвору та прямої кишки у дітей.
При атрезії ануса- ясно все. При атрезії прямої кишки - на відстані 1-5 см. від перехідної складки пряма кишка закічується сліпо. Виявляють за допомогою гумового катетера (кожен новонародок повинен пройти через це). Меконій відсутній. Дитина стає неспокійною, погано смокче, зригує, Поступово зявляються с-ми низької кишкової непрохїідності, блювота, пронос, наростає здуття живота, іноді на передній черевній стінці контуруються петлі кишок. Дихання затруднюється в звязку з високим стоянням діафрагми. Ускладнюється перфорацією кишки і меконієвим перитонітом.
При ннизькій атрезії у відповідь на натискання в проекції анального отвору відчутний легкий поштовх у відповідь. При високій - немає.
Метод Вангенстіна - на ппопу в місці проекції ануса кладуть копійочку і підвішують дитинча догори ногами перед рентгенівшькою трубкою, а потім знимкують (себто рентгенографія в неприродньому положенні копійки на анусі) по відстані між газовим міхуром в атрезованій кишці і копійочкою визначають висоту атрезії. Ще пунктують в місці проекції ануса і поглибині, на якіій в шприці зявляється меконій, визначають висоту.
57. Диплококовий перитоніт у дітей. Клініка, діагностика, лікування.
Зустрічається у дітей старшого шкільного віку, частіше у дівчат.
Клініка:
1) с-м "перших годин" - гострий і бурний початок, сильні болі в животі, ­ Т до 40° С, багаторазова блювота, частий рідкий стілець. Заг стан важкий. Шкіра бліда, язик сухий з білим налетом.­ ЧСС, живіт різко болючий, напружений, с-м Щ-Б +, м.б. набряк нижче від передньої чер стінки. М.б. слизисто-гнійні виділення зпіхви. В крові - лейкоцитоз.
Лікування - оперативне.
58. Етіологія, патогенез, класифікація хвороби Гіршпрунга.
Вроджене захорювання. Відсутність енрвового сплетення на певній ділянці кишки.
Чаастіше у хлопчиків.
Форми:
1) ректальна
2) ректосигмоїдальна
3) сегментарна
4) субтотальна
5) тотальна
Кишкові с-ми: стійкі закрепи -> компенсаторне розширення кишрк -> затримка калу, газів-> † живота. Хрон затримка стільця -> калова інтоксикація -> гіпотрофія -> атрофія м'язів.
Легеневі с-ми: діафрагма погано рухається пагана вентиляція ниж відділів легень хрон бронхіт, базальна пневмонія хрон гіпоксія.
С-ми ускладнень:
- Хрон часткова КН
- утворення калових каменів
- виразковий коліт
Д-ка: - рентген - іригографія - барієва суміш + танін зв'язує з ворсинками кишківника випорожнення агангліонарні зони після випорожнення
- гістологія.
Лікування:
Консервативно:
- повторні очисні сифонні клізми 1-2 % хлоридом натрію
- в/в інфузійна терапія - плазма, альбумін.
Оперативно
- операція Свенсона в модифікації Хіата- резекція кишки за межами черевної порожнини
- операція Дюамеля.
- операція Соаве.
59. Водянка оболонок яєчка у дітей.
Клініка:
- ­ половини або всієї калитки
- припухлість округлої форми, біля нижнього полюсу - виявляється яєчко.
- водянка, що з'єднує м'яко-еластичний утвір поздовжньої форми. При натужуванні ­ ­ і стає щільним.
- пальпація болюча
- діафаноскопія - с-м просвічування.
Лікування: операція у старших 2-3 років.
Операція Вінкельмана - розсічення оболонок водянкової порожнини і зшивання їх у вивернутому положенні. При сполученні з черевною порожниною операція Росса.
60. Вроджена дуоденальна непрохідність. Причини, клініка, діагностика, лікування.
Висока непрохідність у немовлят виникає при атрезії дванадцятипалої чи кишки її стенозі, аномалії обертання -синдромі Лєдда, завороті середньої кишки, стисканні кишки тяжами очеревини, кільцеподібною підшлунковою залозою, аберрантною судиною, при грижі Трейтца. Виявляється висока непрохідність кишечнику з перших чи годин, днів життя. Основний
її симптом - завзята J себто вперта блювота застійним шлунковим умістом з домішком жовчі. Діти швидко втрачають масу тіла; наростають порушення водно-електролітного балансу і кислотно-лужної системи, виникає олігурія, росте гематокрит. При повній кишковій непрохідності, що розвилася внутріутробно, відсутній меконіальний стілець. При огляді живіт виглядає запалим, на тлі якого після годування чітко видне здуття епігастральної області. При синдромі Лєдда і завороті "середньої кишки" характерні приступи занепокоєння немовляти, що підсилюються при пальпації. При зондуванні шлунка одержують застійний вміст у кількості, що перевищує норму, як правило, з патологічними домішками (жовч, кишковий вміст). Варто пам'ятати, що при розташуванні перешкоди вище рівня великого сосочка дванадцятипалої кишки (фатерова соска) блювотні маси не містять патологічних домішок. Низька кишкова непрохідність може бути обумовлена атрезією і стенозом худої, здухвинної і висхідної кишки, подвоєнням кишечника, меконієвим ілеусом.
При підозрі на уроджену кишкову непрохідність лікар родового будинку повинний проводити дослідження хворого за наступною схемою:
1) оцінка анамнезу (характерний несприятливий плин вагітності, багатоводдя); 2) оцінка загального стану дитини (виявлення інтоксикації, зневоднювання -дефіцит маси тіла більше фізіологічної втрати, високі цифри гемоглобіну і гематокрита, порушення КОР);
3) огляд і пальпація живота;
4) зондування шлунка з оцінкою кількості і якості вмісту; 5) ректальне дослідження (при атрезії меконій відсутній). При підтвердженні діагнозу уродженої непрохідності кишечнику дитина повинна бути негайно переведена у спеціалізований хірургічний стаціонар, де для уточнення рівня перешкоди, як правило, проводять рентгенологічне дослідження. При виконанні оглядової
рентгенограми в прямої і бічний проекціях звертають увагу на
ступінь наповнення кишечнику газом, кількість рівнів рідини в
розширених відділах травного тракту. При високій непрохідності їх два - у шлунку і дванадцятипалій кишці . При атрезії рівень рідини в шлунку дорівнює чи перевищує діаметр шлунка. При незавершеному повороті кишечнику розміри дванадцятипалої кишки нормальні, відзначається убоге наповнення петель кишечника газом. Якщо оглядове рентгенологічне дослідження не дає достатньої інформації, застосовують контрастне дослідження шлунково-кишкового тракту. Водяну суспензію сульфату барію в кількості одноразової годівлі вводять у грудному молоці. Для високої кишкової непрохідності характерне порушення евакуаторної функції дванадцятипалої кишки, тому на рентгенограмі видні два депо контрастної речовини - у розширеному шлунку і дванадцятипалій кишці. При підозрі на незавершений поворот кишечнику дослідження доповнюють іригографією з повітрям чи барієвою суспензією. Неправильне положення сліпої кишки в епігастральній області чи високо під печінкою підтверджує діагноз.
Лікування уродженої непрохідності кишечнику тільки оперативне
Характер оперативного втручання залежить від пороку розвитку: створення безперервності просвіту кишкової трубки шляхом,
виконання ентеро-ентеростомії, дуодено-, дуоденоентеростомії, висічення мембрани. При незавершеному повороті кишечнику роблять розправлення завороту і поділ ембріональних тяжів. При меконієвому ілеусі
необхідне промивання кишечнику після розкриття його просвіту розчином хімотрипсина з наступним виконанням Т-подібної ентеростомії і застосуванням панкреатину в післяопераційному періоді. Прогноз при вчасно виконаному оперативному втручанні і відсутності інших пороків розвитку сприятливий. Виключення складають діти з множинними пороками розвитку.
61. Класифікація ускладнених форм стафілококової деструкції легень у дітей.
Первинна, вторинна
- Піоторакс (тотальний, обмежений, плащевидний ексудативнийц, плащевидний фібринозний)
- Піопневмоторакс (напружений, ненапружений, обмежений)
- Пневмотракс (напружений, ненапружений, обмежений)
- Сепсис
- Хронічні ф-ми (хрон. абсцес, емпієма плеври, набуті кісти легенів)