Малоінвазивна

501. Ендоскопiчнi методи дослiджень.
- езофагогастродуоденоскопiя
- ректороманоскопія,
- фіброколоноскопія
- торакоскопія
- лапароскопія
- артроскопія
- синусоскопія (ЛОР)
- метроскопія, кольпоскопія
502. Дiагностична цiннiсть езофагогастродуоденоскопii в дiагностицi захворювань верхнiх вiддiлiв травного тракту (стравохiд, шлунок, 12-пала кишка).
Доповнює, а в деяких випадках замінює рентген стравоходу. Ведучий мтод у дітей. Є 2 методи езофагоскопії: гнучка, жорстка.
Покази:
- вроджені захв. - атрезія, стеноз, трахеостравохідні нориці, халазія, ахалазія кардії, дивертикули, грижі дафрагми
- набуті - хім. опіки, рубцеві звуження, кровотечі, сторонні тіла, пухлини, запалення, травми стравоходу
Ф-ГДС - можливість оцінити стінки шлунка, ДПК, динаміку, ефекивність терапії, взяти біопсію.
Покази - 3 групи с-мів:
- рецидивуюча блювота
- рецидивуючі та хрон. болі в животі
- шлункові кровотечі.
503. Ускладнення при проведеннi езофагогастродуоденоскопiчного обстеження.
перфорація страховоду, пошкодження голосових звязок, пошкодження трахеї чи бронха, кровотеча, при неправильній підготовці хворого - аспірація блювотних мас, кардіологічні ускладення - аритмії, напад стенокардії
504. Ендоскопiчна дiагностика захворювань нижнiх вiддiлiв травного тракту (товста кишка, пряма кишка).
Методи: ректороманоскопія, фіброколоноскопія.
Покази до ректороманоскопії (один з перших етапів обстеження rectum):
1) анальні кровотечі, незалежно від їх інтенсивності, періодичності, включ. скриті
2) зміни х-ру стільця, відчуття неповного спорожнення кишечника
3) випадаючі при дефекації вузли, пухлини
4) вузли, пухлини, позакишкові утвори, виявлені при пальцевому обст-ні
5) підозра на ураження нижніх відділів товтої кишки при рентгенобстеженні
Покази до колоноскопії:
1) кишкові кровотечі
2) поліпи прямої кишки для виключення поєднаного ураження ободової кишки
3) рентген-підозра на новоутвір, вираж. запальний процес, звуження кишки
4) стійкий закреп для виключення органічної причини, встановлення зони ураження при х-бі Гіршпрунга.
Екстренна колоноскопія:
1) гостра кишкова кровотеча
2) клініка кишк. непрохідності
505. Ускладнення при проведеннi ендоскопiчного обстеження нижнiх вiддiлiв травного тракту (товста кишка, пряма кишка).
1) Пошкодження сечовода
2) Порушення цілісності кишки
3) Кровотеча
4) Недостатність анастомозу
5) надрив капсули селезінки
6) ішемічний абдомінальний с-м
7) імплантаційне метастазування
506. Дiагностична цiннiсть торакоскопii в диференцiйнiй дiагностицi хiрургiчноi патологii.
Ціль торакоскопії - підтвердити, уточнити стадію захворювання, встановленого ін. методами.
Покази: дифузні і орган. захворювання легень (пухлни плеври, кісти, пухлни і аденопатія середостіння і хребта, хвороби діафрагми, плеврити).
507. Ускладнення при проведеннi торакоскопiчного обстеження.
1- Дихально-серцева недостатність, кровотеча, ранева інфекція, неповний пневмоторакс.
2- Поранення діафрагми, перикарда, легені, міжреберних судин. Зміщення середостіння внаслідок напруженого пневмотораксу, міжреберна невралгія, імплантаційне метастазування.
508. Можливостi сучасного ендоскопiчного обстеження.
Безграничні- майже всі порожнинні операції можна виконати за допомогою ендоскопічних методів
509. Види сонографiчного обстеження.
-Одномірне, двовимірне, тривимірне(UltrasoundComputerTomography)
- Доплер-сонографія, дуплексне ангісканування
- контрастна ехокардіографія
- трансвагінальна і трансректальна сонографія
- інтракоронарна ультразвукова діагностика (IVUS) - coronary artery IntraVascular UltraSound
- інтраопераційна лапароскопічна сонографія
510. Дiагностична цiннiсть сонографiчного обстеження.
Можна визначити безліч замін в серці, ШКТ, гінекології, - це ви самі знаєте.
неврології і нейрохірургії (УЗДГ)- порушення мозкового кровообігу, оклюзії, аневризми саудин, Ехоенцефалографія.
В офтальмології - д-ка відшаруваня сітківки, судинної оболонки, ціліарного тіла, сторнні тіла, помуттніння оптичних середовищ, патологія орбіти
511. Можливостi сучасної комп'ютерноi томографii.
Отримання чіткого зображення кісток і органів, висока роздільна здатність, чітка диференціація новоутворів. Точна локалізація патологічного утвору.
512. Дiагностична цiннiсть денситометрii.
Вимірювання оптичної щільності відбитка , на якому зафіксовані структури досліджуваної тканини, наприклад рентгенограми, електрофореграми, хроматограми. Можна визначити - остеопороз, острохондроз, себто- остеохондроз, електрофореграма- склад білків, хроматограма - співідношення амінокислот.
513. Принцип дii та дiагностичнi можливостi ЯМР.
ЯМР- це вибіркове поглинання речовиною електромагнітного випромінювання зумовлене переорієнтацією магнітних моментів ядер, які знаходяться в магнітному полі.
На основі ЯМР можна вивчати будову різних органів, розпреділення різних речовини в організмі.
За допомогю ЯМР вивчається:
- структура біополімерів у водному сережовищі і їх взаємодія
- аналіз ліпідного стану мембран, проникності мембран, стану іонів в клітинах, процеси метаболізму в клітинах,
- кількість АТФ та інших макроергічних сполук безпосередньо в макроорганізмі.
- Інтраскопія - дуже висока роздільна здатність (до міліметра), чутливість в зображенні мяких ткани, диференціація сірої і білої речовини мозку, реконструкція структури судинного русла, диференціація пухлиних клітин від здорових, відтворення зображення органа в тривімірному вигляді і будь-якому перерізі, зображення може бути синхронізовано з циклічними процесами в організмі, наприклад з серцевими скороченнями.
514. Ендоскопiчна полiпектомiя. Показання, методика проведення, можливi ускладнення.
Ендоскопічна поліпектомія можлива при поліпах на ніжці, на широкій основі, що не перевищує 1,5см.
Методика: ендоскоп підводять до поліпа, оглядають його, на ніжку накладають електрод, затягують його, відсікають, подаючи струм високої напруги. Якщо основа більше 1,5см - голкою а основу вводять 1-2мл новокаїну, стільки ж фізрозчину, щоб знизити теплову дію на стінку органа. Поліп видаляють по частинах. Діатермокоагуляція при поліпах малих розмірів. Множинний поліпоз - багатомоментна поліпектомія.
515. Ендоскопiчна зупинка гострих шлунково-кишкових кровотеч. Показання, методика проведення.
Струйна кровотеча в дні виразки - ендоскопічні маніпуляції протипоказані - проводять операцію.
Невеликі кровотечі з судин підслизового шару - електрокоагуляція.
Якщо кровоточива судина ідентифікована прицільна електрокоагуляція.
паренхіматозні кровотечі - кровоточива ділянка зрошується кровозупинними засобами (АКК, перекис водню), хімічну коагуляцію розпиленим спиртом. Після зупинки кровотечі на рану наносять плівкоутворюючий препарат.
Варикозне розширення вен - ввести склерозуючі речовини в підслизовий шар - утворюється набряк, потім рубець.
516. Ендоскопiчне видалення стороннiх тiл з стравоходу, шлунка, товстої кишки. Показання, методика проведення.
Сторонні тіла стравоходу досягають ригідним езофагоскопом.
Сторонні тіла шлунка. Покази:
- тривале (більше 24 год.) перебування тіла в шлунку
- великі тіла (діаметр більше 2см, довжина більше 5см.
- гострі, неправильної форми тіла, що не увійшли в стінку органа
Гладкі сторонні тіла видаляють кошиком Дорміа чи петлевим елктродом.
Видалення гострих с.т. проводять, захищаючи стінки стравоходу трубкою, яка одягається на ендоскоп.
Трихобезоари не піддаються консервативному лікуванню, показане хірургічне втручання. Утвори до 3-4см видаляють ендоскопом.
Фітобензоари - розчиняють папаїном, гідрокарбонатом натрію, ін. речовинами, що розчиняють рослинну клітковину.
Сторонні тіла товстої кишки. Покази до видалення:
- тривале (більше 2 діб.) перебування тіла в кишках
- гострі, неправильної форми тіла
517. Можливi ускладнення при ендоскопiчному видаленнi стороннiх тiл з стравоходу, шлунка, товстоi кишки.
перфорація, кровотеча
518. Ендоскопiчна гастростомiя. Показання, методика проведення.
Черезшкірна гатсростомія:
Покази: порушення ковтання з ураж. ЦНС з великим ризиком заг. знечулення.
Методика: використ. гастроскопи з торцевою оптикою, діатермічні петлі, катетер Петцера №16 по шкалі Горенга.
- черевну стінку обробляють, закривають стерильними серветками
- по лінії, що з'єднує пупок і середню частину лівої реберної дуги інфільтрують 0,25%новокаїном точку на верх. і сер. 1/3 цієї лінії. Тонким скальпелем - розріз 3-5мм, надсікають пер. листок апоневроза прямого м'яза.
- гастроскоп вводять через рот в шлунок до місця проколу, розправляють повітрям
- тонким троакаром роблять прокол шлунка, вводять провідник, захоплюють ендоскопом, витягують з ендоскопом
- до провідника (нитки) приєднують катетер Петцера, вводять в шлунок ниткою через стравохід.
Лапароскопічна гастростомія.
- під заг. знечуленням
- оптичну трубку лапаросокопа вводять нижче пупка справа чи зліва
- після огляду органів чер. порожнини скальпелем роблять розріз до 10мм, розсікають передню стінку прямого м'яза
- через розріз вводять кульові щипці чи затискач Аліса, захоплюють стінку шлунка біля великої кривизни
- виймають стінку шлунка, фіксують до шкіри
- шлунок вскривають, фіксують катетер Петцера.
519. Можливi ускладнення при ендоскопiчнiй гастростомii.
- пошкодження селезінки
- кровотеча
- перитоніт
520. Види лапароскопiчних оперативних втручань у сучаснiй хiрургii.
- Діагностична лапароскопія
- холецистектомія
- апендектомія
- герніопластика
- Адреналектомія
- Поперекова симпатектомія
- спленектомія
- На шлунку (фундоплікація, кардіоміотомія по Геллеру, резекція шлунка, гастростомія, ваготомія)
- На товстій кишці (геміколектомія, черевно-анальна резекція прямої кишки, черевно-промежинна екстирпація прямої кишки, ректопексія)
521. Iнструменти для виконання лапароскопiчних операцiй.
Набір троакарів, інструменти монополярної коагуляції, інструменти для біполярної коагуляції, затискаючі, ріжучі, фіксуючі інструменти (щипці, ретрактор).
Для оклюзії - клепатор, кліпси.
Для різання:
- ножиці з гачком - відтягування відрізання
- прямі ножиці - відділення жовчевого міхура і печінки
- мікроножиці - надріз жовчевих протоків при холангіографії
Для коагуляції:
- десектор з гачком
- десектор шпательний
- десектор з кульовим закінченням
522. Показання та протипоказання до лапароскопiчних операцiй на жовчних шляхах.
Покази:
- хр. калькульозний холецистит
- гострий холецистит в перші доби хвороби
- хр. некалькульозний холецистит
- холестероз та поліпоз жовчевого міхура
- безсимптомний холецистит.
Протипокази:
1) Загальні:
- ожиріння ІУ ст.
- зап. зміни чер. порожнини, передньої чер. стінки
- виражена СС недостатність - декомпенсація
- ДН
- важка супутня патологія.
2) Місцеві:
- злуковий процес чер. порожнини
- ускладнення холециститу (гангрена, інфільтрат, перфорація, паравезикулярний абсцес)
- діагностовані стриктури жовчевих шляхів
523. Методика лапароскопiчноi холецистектомii.
- троакар вводять по сер. лінії вище чи нижче пупка на 1см
- введення 2-го основного і додаткового троакарів, атравматичних щипців через додаткові латеральні доступи
- захоплення щипцями дна жовчевого міхура, підводять вверх через край печінки
- захоплення гартманівської кишені середньоключичними щипцями - відкриває доступ до міхура
- пункція жовчевого міхура канюлею через додатковий латеральний доступ
- виділення міхурової артерії, міхурової протоки
- вивільнення міхурової протоки десектором
- розрізання міхурової протоки між кліпсами
- вивільнення і виділення міхура і вдалення.
524. Iнтра- та післяоперацiйнi лапароскопiчнi ускладнення.
Інтраопераційні ускладнення лапароскопічної холецистектомії.
1) Ускладнення при анестезії
- гіпоксемія
- гемодинамічні порушення
- гіпертензія судин ГМ
2) Пов'язані з лапароскопічним доступом:
а) при введенні голки Верета:
- проникнення голки в сальник, нагнітання повітря
- пошкодження стінки тонкого, товстого кишечника
- пораження судин
б) при накладанні пневмоперітонума
- п/ш і передочеревинна емфізема
- пневмоторакс
- медіастінальна емфізема
- гемодинамічні порушення
в) внаслідок введення троакарів:
- пошкодження вел. сальника
- пошкодження кишечника
- пошкодження судин ОЧП
- поранення епігатральних судин
3) Пов'язані з технікою
- пошкодження заг. печінкової і жовч. проток
- перфорація жовчевого міхура з випадінням камнів в чер. порожнину
- відрив міхурової артерії
- кровотечі з ложа міхура.
525. Особливостi пiсляоперацiйного перiоду у пацiентiв, що перенесли лапароскопiчне втручання.
- проходить легше
- рання відмова від анальгетиків
- рано виймають дренаж
- через кілька годин дохзволяють активні рухи, до кінця доби - ходити
- у перші 2 доби - дієта №5а
- виписка на 2-3-4добу, при ускладненнях - на 4-5
- трудова експертиза - не пов'язана з фіз. навантаженням 10-15 діб. Важка праця - через 3-4 тижні.
526. Показання до лапароскопiчноi ваготомiї.
1- резистентність до консервативного лікування ВХ ДПК
2- часте рецидивування ВХ ДПК
3- Ускладнення ВХ ДПК (кровотеча, пнетрація, перфорація)
527. Методика лапароскопiчноi ваготомiї.
вводять 5 10-міліметрових троакарів.
Ретрактором відводять печінку
Шлунок відтягують вліво і каудально
Стовбурову проксимальну ваготомію починають з пересічення гілок переднього вагуса, зберігаючи 2 гілки гусячої лапки, відступивши на 6 см. від воротаря. Розсікають очеревину вздовж малої кривизни, судини кліпують і пересікають, розсікають очеревину над абдомінальним відділом страховоду. Повноту ваготомії контролюють за допомогою інтраопераційної рН-метрії.
528. Торакоскопiчна коагуляцiйна плевректомiя. Показання, методика проведення.
Для лікування пневмотораксу, особливо хронічного, затяжного використовують в/плевральне введення подразнюючих речовин, клеїв, руйнування бул, тотальну парієтальну плевректомію.
Тепер для цього використовують торакоскопічну коагуляційну плевректомію, осболиво у емфізематозних хворих, при пневмотораксі.
Методика: наркоз загальний в/в + місцево - новокаїн. Вводять торакоскоп, оцінюють плевр. порожнину - діатермокоагуляція реберної плеври по лініях окістя ребер від білягрудної до навколохребетної лінії. При необхідност - додаткові проколи мікротроакаром. Дренують 2-ма дренажами в 5 і 4 м/р по сер. і зад аксилярних лініях, вводять АБ, забирають дренаж після розправлення легені.
529. Торакоскопiчне дренування плевральноi порожнини, кіст легень, внутрiшньогрудних абсцесiв. Показання, методика проведення.
Для правильного дренування використовують плевро-, фістулографію, торакоскопічне дренування плевральної порожнини. При цьому візуально визначається зміни плевр порожнини, гній, кров при різних положеннях. Вибір місця дренажа контролюється візуально, визначається проекція плеври на шкіру. Можна направити дренаж до кіст з ознаками напруження, вставити термопластичний дренаж для декомпресії, підвести дренаж в синуси, біля судин.
530. Декомпресiя внутрiшньогрудних гематом. Показання, методика проведення.
Торакоскопічно при ушкодженні груденої клітки - субплевральні крововиливи (екхімози): малі (20-25мл), середні (25-50мл), крупні (50-150мл), гігантські (більше 150мл). Напружені гематоми видаляють шляхом декомпресії (кров розтягує плевру - біль) під торакоскопічним контролем ін'єкційною голкою в місцях найбільшого відшарування плеври, вводять новокаїн.
При великих напружених гематомах, при стисненні органів - пункція гематоми. Проводять інфільтраційну анестезію, скальпелем - розріз над центром гематоми, 2 паралельні розтини на відстані 3-4см. Підплевральна гематома - хрестоподібно. При цьому не вксривати гематоми в ін. відділах - може бути кровотеча.
531. Торакоскопiчне зашивання ран легень, бронхоплевральних сполучень. Показання, методика проведення.
Покази: колото-різані ранибезпечної зони легень, які супроводжуються пневмотораксом.
Методика:
- дренують плевральну порожнину
- під місцевою анестезією роблять торакоскопію - вивчають харектер, розміщення, величину рани, ускладнення, визначають покази до їх часткового ушивання апаратом УС-10
Покази до часткового ушивання:
1) відсутність пошкоджень сегментарних і субсегментарних судин і бронхів
2) відсутність інтенсивної кровотечі
- за допомогою щипців частину легень проводять в кут рани і прошивають край мех. швом (відстань між швами 1-2мм) - формують канал для природнього дренування
- вводять ПХВ дренаж.
Бронхоплевральні сполучення.
Після санації плевральної порожнини і декортикації легеньзондом-трабером, плевротримачем і ендоторакальними ножицями знаходять бронхоплевральні сполучення. Дрібні - припікають 30-60сек. 10% нітратом срібла. Крупні - герметизують танталовими скріпками.
532. Пункцiя, розкриття перикарда пiд контролем торакоскопа.
Виконують під місцевим і заг. знечуленням голкою вигнутою на 30 градусів на 1см від гострого кінця.
Вибирають безсудинну ділянку перикарду при торакоскопії, голку проводять по дотичній біля перикарда, роблять прокол, відсмоктують вміст.
Розсічення перикарда -п під загальним знечуленням. Маніпулятором легеню відводять в латеральну сторону, вибирають безсудинну ділянку перикарду спереду чи ззаду n.phrenicus, попередньо виконують пункцію. Перикард фіксують тримачами, розсікають ендоскопічними ножицями. Кровотечу зупиняють коагулятором.
533. Ускладнення при торакоскопii та iх профiлактика.
1) Ускладнення при анестезії
2) ускладнення при накладанні пневмоторакса:
- біль при ушкодженні n.phrenicus
- рухома емфізема
- пошкодження плеври, легень. діафрагми, органів під діафрагмою.
Ускладнення можна попередити правильним вибором місця пункції (рентген-контоль)
3) Ускладнення при торакоцентезі:
- кровотечі з грудної стінки і внутр. органів
4) утворення бронхоплевральних сполучень
5) гіпоксемія
6) порушення серцевої діяльності
7) артер. гіпертензія
8) занесення стороннього тіла в плевральну порожнину
9) інфекція плевральної порожнини, підшкірна емфізема.
10) повітряна емболія судин мозку
11) плевральна кровотеча
12) пошкодження м/р артерій, аорти, діафрагми, печінки
534. Види рентгеноендоваскулярноi хiрургiї.
оклюзія, дилятація, протезування (стентування), імплантація кава-фільтрів, атеректомія, тромболізис, селективна хіміофармакотерапія, TIPS (трансюгуляні внутрішні порто-системні шунти)
535. Рентгеноендоваскулярна дилятацiя. Загальнi принципи, механiзм дилятацii.
Механізм балонної дилятації (балонна ангіопластика):
- частковий перерозподіл речовини бляшки вздовж судинної стінки
- пошкодження, розтягнення бляшки, утворення в ній тріщин, часткове відшарування інтими
- вивільнення, часткове відділення медії від атеросклер. інтими, її пластична деформація
- заживлення з розвитком фіброзної тканини, неоінтими.
Принцип: використання коаксіальної системи ригідних рентгенконтрастних катетерів з тефлону. Це дозволяє розширювати їх в судинах. - крім судин балонну дилятацію проводять і при стриктурах уретри, жовчевих ходів
536. Рентгеноендоваскулярна дилятацiя коронарних артерiй. Показання, методика проведення.
Покази: (на даний час обмеження мінімальні, коронароангіопластику виконують в основному при гострому інфаркті міокарду)
- вік не старше 60 років
- тривалість хвороби до 1 року
- загрудинні болі не купуються медикаментами
- в анамнезі нема ІМ
- добра прохідність судинного русла коронарних артерій і добра функція лівого шлуночка. (практично всі покази - застарілі )
Методика.
Знечулення місцеве. Черезшкірно за Сельдінгером вводять інтродюсер, дилятатор, примивають для поередження тромбів між ними. Провідник (катетер 1,6мм) вводять в аорту через клапан інтродюсера, попередньо водять 15тис. ОД гепарину, потім катетер в коронарні судини. Контрольна ін'єкція 2мл контрасту. Відтягують шприцем повітря, після входу в коронарні судини - нагнітають повітря. При цьому контроль контрастом.
537. Рентгеноендоваскулярна дилятацiя ниркових артерiй. Показання, методика проведення.
Покази:
- ангіографічно чітко виражені стенози ниркових артерій, внутріорганних гілок (атеросклероз, ертеріїт, ФМД,...)
- ангіографічно чітко виражені сегментарні стенози артерій трансплантованої нирки.
Перша група хворих - однобічні сегментарні стенози ниркових артерій з ренінзалежною гіпертензією.
Друга група - однобічні сегментарні стенози ниркових артерій з відносними протипоказами до операції.
Третя група - двобічні стенози ниркових артерій.
Методика.
1 спосіб. Здійснюють селективну катетеризацію ураженої ниркової артерії, а по катетеру в постстенотичну ділянку --металевий провідник. По провіднику проводять заміну стандартного катетера на 2-хпросвітний балонний.
2 спосіб. Замість стандартного селективного катетера - провідниковий катетер, встановлюють в гирло ураженої артерії - вводять 2-хпросвітний балонний катетер.
538. Рентгеноендоваскулярна оклюзiя. Загальнi принципи, механiзм оклюзii.
РЕО - цілеспрямована, контрольована рентгенологічно черезкатетерна лікувальна оклюзія судини.
Мета:
- зупинка кровотечі
- закриття АВ шунта
- функціонально виключити або знизити ф-цію органа
- ішемізація органа для зниження операційної крововтрати
- сповільнення росту пухлини.
- закриття дефектів при вроджених вадах серця
- лікування варкоцелє, фіброміоми матки, артеріовенозних мальформацій
Принципи:
залежно калібра судини використовують відповідний катетер і вводять емболізуючі речовини.
Механізм: введення ембола, склерозуючої речовини, оклюзійного пристосування, елктроду для створення локального припинення кровотоку - виникає каркас гіперкоагуляції, що веде до олітерації судини.
Вимоги до емболізуючих речовин: нетоксичні, гідрофільність, тромбогенність, стійкість до лізису з фрагментацією, можливість змінювати розташування ембола в судинному руслі.
539. Рентгеноендоваскулярна оклюзiя при легеневих кровотечах.
Покази: легеневі кровотечі, кровохаркання, протипокази до хір. лікування.
Протипокази:
1) Заг. клінічні:
- СС, нирково-печінкова недостатність, термінальні стадії
- відносний - ідіосинкразія до йодистих препаратів, масивна кровотеча, що триває.
2) технічні (абс.)
- неможливість надійно зафіксувати катетер в гирлі судини
3) Анатомічні (абс.):
- відходження спінальної артерії від міжреберно-бронхіального стовбура
- виражена легенева васкуляризація внаслідок вад серця
540. Рентгеноендоваскулярна оклюзiя при патологiчнiй функцii селезiнки.
При гострому інфаркті селезінки - поетапна тотальна емболізація. Дає ефект як спленектомія, менша крововтрата,немає шоку, не вимагає інфузійної терапії. Може замінити спленектомію або передувати їй. При неускладненому перебігу Т, кров нормалзуються до 15-20 дня без явищ гіперкоагуляції.
541. Рентгеноендоваскулярна оклюзiя при патологiчнiй функцii нирки.
при нефрогенній злоякісній гіпертензії
542. Рентгеноендоваскулярне протезування.
синонім - стентування. За допомогою стенту (металевого розширюваного трубчастого притрою мереживної будови) наприклад, із нітінолових ниток- матеріалу, який має ефект памяті (при зміні температури матеріал набуважє форму, яка була надана йому раніше) - відновлюють прохідність стенозованих ділянок артерій за рахунок розширення стенту при роздуванні балону, на якому був фіксований стент.
543. Ендоскопiчна панкреатохолангiографiя.
Покази
а) необхідність провести диференціальну діагностику між обтураційною жовтяницею і внутрішньопечінковим холестазом;
б) підозра на перепону відпливу жовчі жовчними протоками, при підвищеному тиску в них, але без жовтяниці;
в) диференціальна діагностика первинних і вторинних біліарних цирозів;
г) захворювання підшлункової залози і підозра на стеноз фатерового
д) при підозрі на наявність внутрішньопечін кового холелітіазу
Для подібної холангіографії операційна повинна бути обладнана пересувним рентгенапаратом, що забезпечує поліпозиційну зйомку
Пряма - через розріз міхурової протоки, в який вводять катетер, або ж через її куксу. Пряма холецистохолангіографія. передбачає захват жовчного міхура введеними через латеральний доступ щипцями. У подальшому голкою довжиною 25 см і перерізом 2 мм через окремий прокол в черевній стінці в проекції жовчного міхура, останній пунктують, аспірують жовч і вводять до 40,0 мл водорозчинного контрасту. Після цього виконують серію рентгензнімків або проводять відеозапис
Непряма -черезшкірна транспечінкова холецистохолангіографія.
- жовчний міхур пунктують не прямим способом, а через печінку. Застосовуючи таку ж голку, як і при прямому методі, в проекції ложа жовчного міхура черезшкірно пунктують передню поверхню печінки, проникають у його порожнину. Після евакуації жовчі вводять контраст і роблять рентгенографію. Метод вигідний тим, що розміщена над жовчним міхуром печінка тампонує пункційний отвір в задній його стінці і цим попереджує витік жовчі.
544. Ускладнення при ендоскопiчнiй панкреатохолангiографiї.
1. витіканя жовчі в черевну порожнину
2. Холангіт
3. Підкапсульна гематома
4. Піддіафрагмальний абсцес
545. Пункцiя кіст пiд контролем УЗ.
Найчастіше пунктують кісти печінки, нирки.
В сучасних УЗД-апаратах є приставки з каналом для пункційної голки, а на моніторі при застосуванні приставки можна включити режим, при якому шлях голки буде візуалізуватися у вигляді пунктирної лінії ще до введення голки (для того, щоб можна було оптимально визначити місце пункції)
Етапи - пункція, аспірація вмісту, введення в порожнину кісти дубильних/склерозуючих речовин
546. Ускладнення при пункцii кіст пiд контролем УЗ.
кровотеча, перитоніт, імплантаційне метастазування, перфорація порожнистих органів, перитоніт.
547. Лiтотрипсiя пiд контролем УЗ та рентген-контролем.
Для подрібнення камінців при нирково-камяній хоробі
перкутанна ультразвукова літотрипсія.
використовують жорсткі й ригідні нефроскопи, набори петель, ендоскопічних затискачів, генератор ультразвукових хвиль, а також наконечник літотриптору, в якому ультразвукова хвиля викликає поздовжні вібрації. Конкремент подрібнюють шляхом контакту його з літотриптором та постійним омиванням осколків.
Процедуру розпочинають із встановлення перкутанної нефростоми. Через кілька діб нефростомічну трубку витягують і вводять нефроскоп. Камінь подрібнюють під контролем оптичної системи нефроскопа. Великі осколки видаляють механічно за допомогою нефроскопічних петель, затискачів або подрібнюють і відмивають. Нефростомічну трубку зберігають протягом кількох діб.
екстракорпоральна шокохвильова літотрипсія. Метод грунтується на застосуванні сфокусованого гідроудару. При цьому використовують іскровий підводний розрядник, що створює шокову хвилю, яка добре поширюється в різних тканинах. Шокова хвиля фокусується за допомогою еліпсоподібного рефлектора. Сфокусована хвиля має таку силу, завдяки якій здатна зруйнувати будь-який конкремент. За допомогою спареної рентгенограми відшукують конкремент і визначають розташування його у фокусі шокової хвилі.
548. Ускладнення лiтотрипсii пiд контролем УЗ та рентген-контролем.
Кровотеча, блокада відтоку сечі з нирки, приступ ниркової кольки, гематурія, може ще якісь є, але більше придумуватия не наважуюсь.