БЕЗПОСЕРЕДНІ ТА ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ “ВОЛИНСЬКОГО” ЗОБА.

З найчастіше ускладнень, які виникають під час оперції або в перші дні після операції двобічної субтотальної резекції щитовидної залози — це пошкодження гортанного нерва, тетанія та кровотеча. Пошкодження гортанного нерва було у 32 хворих, тетанія — у 29. У 12 хворих гіпопаратиреоз та парез голосових зв’язок зникли після розсмоктування інфільтрату, у 20 хворих парез залишився стійким та спостерігався при повторних консультаціях. Цікавими були спостереження порушення голосу в наслідок парезу гортанного нерва при загрудинних зобах. Після операції голос встановлювався через місяць, у 5 пацієнтів — через рік, частина з них є активними співаками церковного хору.
Кровотечі після операції спостерігали у 12 хворих у перший та у 17 — на другий день після операції. Вони проявлялись значним набряком шиї, порушенням глотання та дихання, в інших — кровотечею по дренаже. Таким хворим проводили повторні операції під ендотрахеальним наркозом, які полягали у ревізії кукс щитовидної залози та її ложа, видалення згустків, крові, проведення остаточноі зупинки кровотечі з судин, які знаходяться за грудиною або під нижньою щелепою. З інших ускладнень спостерігали нагноєння рани у 21 та інфільтрати у 37 хворих.
Асфіксія після операції розвинулась у 2 хворих внаслідок спадання “саблевидної” трахеї. Проведена невідкладна операція з накладанням трахеостоми з задовільними результатами. У п’яти хворих післяопераційний період ускладнився гострим психозом, хворі для лікування переведені в психоневрологичний диспансер.
Причини смерті після операції на щитовилдній залозі різноманітні. Померло 16 хворих. Хвора 18 років померла через 4 години після операції внаслідок розладів, викликаних гематомою в ділянці судинно-нервового пучка шиї та імбібіції крові середостіння; у 5 хворих смерть наступила на другу добу після операції від гостроі серцево-судинної недостатності; у 9 –внаслідок тиреотоксичного кризу.
Вивченню віддалених результатів хірургічного лікування зоба в літературі приділяється багато уваги. Шляхом обстеження 128 пацієнтів через 10 років після операції (84 після операції з приводу тиреотоксикозу та 44 — еутиреоїдного зоба) встановлено, що практично здоровими визнані — 115, непрацездатними — 9. Рецидив зоба виявили у 5, гіпопаратиреоз — у 3. При рецидиві зоба причиною його були нерадикальні первинні операції: ізольовані енуклеації вузлів та економні резекції однієї долі залози без ревізії другої. До операції у трьох вказаних хворих був еутиреоідний вузловий зоб. Усі хворі з рецидивним зобом повторно прооперовані, проведена двобічна субтотальна резеція залози.
У 4 обстежених пацієнтів знайшли стягуючі некосметичні післяопераційні рубці як наслідок нагноєння операційної рани.
Наші дані та спостереження інших хірургів підтверджують, що своєчасне оперативне лікування зоба сприяє задовільним віддаленим результатам.